Перманентна революція
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Перманентна революція — перманентна (тобто постійна) в тому розумінні, що вона має бути невпинною та безперервною аж до остаточної перемоги. Це теорія, що буржуазні демократичні завдання можна здійснити винятково через встановлення робітничої держави. Крім того, згідно з цією теорією, встановлення робітничої держави неминуче супроводжуватиметься захопленням капіталістичної власності. Таким чином, досягнення буржуазних демократичних завдань передається пролетарському класу.
Теорію перманентної революції найчастіше пов'язують із Львом Троцьким, однак саму ідею йому надав Олександр Парвус. А перша згадка про перманентну революцію зустрічається в творах Карла Маркса та Фрідріха Енгельса після революційного 1848 року — зокрема, у їхньому «Зверненні до Центрального комітету Комуністичної ліги».