Периферійне сканування
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Перифері́йне сканува́ння (англ. boundary scan) — вид структурного тестування друкованої плати з встановленими на неї компонентами, заснований на застосуванні в деяких мікросхемах стандарту IEEE 1149.1. Широко використовується також термін «Граничне сканування». Результатом периферійного сканування є інформація про наявність в електричних колах типових несправностей, що виникають при виробництві друкованих плат:
- коротких замикань (bridges),
- непропайок (opens),
- залипань на 0 або 1 (stuck at 0, stuck at 1),
- обривів доріжок.
![]() | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (грудень 2013) |
Периферійним сканування було названо через те, що відповідні мікросхеми можуть за певних умов самі протестувати своє оточення - периферію - на наявність несправностей.
Периферійне сканування було запропоновано вперше ще в 1985 році і було реалізовано в 1990 році у вигляді стандарту IEEE 1149.1. Протягом перших декількох років існування периферійне сканування поступово набрало популярність, так як виробники мікросхем пропонували все більшу кількість компонентів, що підтримують стандарт IEEE 1149.1.