Назва |
Розташування |
Фото |
Опис |
Пам'ятник «Будителям» |
майдан Незалежності49°15′21″ пн. ш. 23°50′49″ сх. д. |
|
Єдиний в Україні пам’ятник-триптих Тарасу Шевченку, Івану Франку, Лесі Українці відкритий у Стрию 24 серпня 1995 року. Над пам'ятником працювали скульптори Василь та Володимир Одрехівські. Пам'ятник складається з бронзових скульптур трьох поетів на повен зріст, у нішах кожної з арок, під загальною високою ажурною тригранною аркою з білого мармуру над цими трьома арками і декоративним вічовим дзвоном під нею. |
Пам'ятник Степану Бандері |
вул. Є. Коновальця, біля середньої школи № 749°15′19″ пн. ш. 23°50′58″ сх. д. |
|
Перший пам'ятник встановлений Степану Бандері у Стрию 28 червня 1992 року перед школою, колишнію гімназією, в якій він колись навчався. Автори пам'ятника — львівський скульптор Іван Самотос і архітектор Василь Каменщик. За часів Польщі на цьому місці стояв пам'ятник Яну Кілінському, пізніше в радянські часи — пам'ятник Віталію Примакову. |
Пам'ятник Ярославу Стецьку |
вул. Т. Шевченка, біля міської ради49°15′29″ пн. ш. 23°51′00″ сх. д. |
|
Єдиний на Львівщині пам'ятник Ярославу Стецьку[1] встановлений у Стрию 1 листопада 1997 року. Автор — скульптор Володимир Одрехівський. Пам'ятник являє собою бронзове погруддя на квадратному бетонному постаменті, облицьованому рожевим гранітом. |
Пам'ятник Богдану Хмельницькому |
вул. Я. Осмомисла49°15′29″ пн. ш. 23°51′20″ сх. д. |
|
Пам'ятник Богдану Хмельницькому був спочатку встановлений у Стрию у 1954 році в колишньому парку культури Стрийського вагоноремонтного заводу, у 1965 році перенесений біля новозбудованого кінотеатру «Космос» (пізніше ім. Б. Хмельницького), а у 1995 році опинився на вул. Ярослава Осмомисла. Автор невідомий, матеріал — бронза. |
Пам'ятник Івану Франку |
вул. О. Бобикевича, біля будинку працівників освіти49°15′29″ пн. ш. 23°51′20″ сх. д. |
|
Пам'ятник Івану Франку встановлений у Стрию 28 травня 1986 року поблизу будинку працівників освіти. Встановлений без дозволу столичної та місцевої влади. Автор — скульптор Яків Чайка, матеріал — бронза. |
Пам'ятник Івану Франку |
вул. Г. Коссака, біля середньої школи № 349°16′20″ пн. ш. 23°51′38″ сх. д. |
|
Пам'ятник українському письменнику і вченому І.Я. Франку, скульптори Василь і Володимир Одрехівські, архітектор Володимир Блюсюк. Бронзовий бюст встановлений 27 серпня, або 1 вересня 1986 року перед середньою школою № 3, яка носить ім'я Івана Франка. |
Пам'ятник Тарасу Шевченку |
Парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка49°14′57″ пн. ш. 23°50′35″ сх. д. |
|
Бронзовий пам'ятник Тарасу Шевченку на бетонному постаменті був встановлений у 1958 році. |
Стела на честь 600-річчя Стрия |
Проспект В. Чорновола49°15′28″ пн. ш. 23°50′40″ сх. д. |
|
Встановлено арку 600-річчя Стрия у 1985 році. Частину вул. А. Міцкевича (від вул. Т. Шевченка до залізничного вокзалу) перейменовано на проспект 600-річчя Стрия (тепер проспект В. Чорновола). |
Пам'ятника «Синам Стрийщини, які не повернулися з Афганської війни» |
вул. С. Бандери, біля біржі49°15′37″ пн. ш. 23°50′52″ сх. д. |
|
Пам'ятник встановлений 10 травня 2008 року. На ньому увіковічнені імена тих десяти стриян, які загинули в Афганістані. Автор — скульптор Ярич Василь Якимович[2]. |
Скульптурна композиція «Пієта» |
вул. Є. Олесницького, Меморіальний комплекс «Борцям за волю України»49°15′30″ пн. ш. 23°50′54″ сх. д. |
|
Пам'ятник відкритий 19 червня 2005 року як частину меморіального комплексу. Автор — скульптор Ярич Василь Якимович та Орест Скоп. |
Пам'ятний знак Зеновію Красівському |
вул. З. Красівського, біля середньої школи № 1049°15′59″ пн. ш. 23°51′37″ сх. д. |
|
Пам'ятник у вигляді гірського каменю, в який умонтований бронзовий горельєф Зеновію Красівському відкритий 14 жовтня 2010 року. Під горельєфом викарбувано: «Багатолітній політв'язень, поет, філософ, крайовий провідник ОУН» і слова героя: «Я завжди і по сьогодні був гордий з того, що я український націоналіст.». Автори — скульптори Ярослав та Святослав Ільківи. |
Пам'ятник радянському солдату |
міський цвинтар |
|
Пам'ятник відкритий у 1957 році на міському цвинтарі на місці поховання радянських воїнів. |