Пам'ятник Ватутіну (Київ)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пам'ятник М. Ф. Ватутіну | |
---|---|
50°26′47″ пн. ш. 30°32′18″ сх. д. | |
Тип | пам'ятник і пам'ятка культури |
Країна | Україна |
Розташування | Київ[1] |
Автор проєкту | Євген Вучетич |
Архітектор | Яків Білопільський |
Скульптор | Євген Вучетич, Петро Ульянов |
Матеріал | граніт |
Висота | 8,55 м |
Засновано | 25 січня 1948 |
Будівництво | 1947 — 25 січня 1948 |
Пам'ятник Ватутіну у Вікісховищі |
Пам'ятник Ватутіну — колишній монумент в м. Києві, над могилою радянського військового діяча, Героя Радянського Союзу, генерала армії Миколи Ватутіна.
Встановлений 25 січня 1948 при вході в Маріїнський парк з боку вулиці Михайла Грушевського в Печерському районі Києва, неподалік будівлі Верховної Ради України.
Автори — скульптор Євген Вучетич, архітектор Яків Білопільський, мозаїка художника-монументаліста Степана Кириченка, барельєфи скульптора Петра Ульянова.
Протягом 9—10 лютого 2023 року пам'ятник було демонтовано: 9 лютого знято скульптуру Ватутіна[2], а наступного дня — верхню частину постаменту (куб вагою 24 т із написом та барельєфами)[3].
Розміри пам'ятника: висота скульптури — 3,65 м, постаменту та цоколя — 4,5 м, площа мозаїчного панно — 35 м².
Фігура Миколи Ватутіна в повний зріст у шинелі, висічена з блоку сірого граніту та встановлена на прямокутному постаменті. Постамент і цоколь, що має форму зрізаної піраміди, виготовлені з блоків чорного лабрадориту.
По периметру постамент облямовують лаврові бронзові гірлянди. На торцях вирізані два рельєфи, які відтворюють епізоди форсування Дніпра та зустрічі українського народу з окупантами (скульптор П. Ульянов). На лицьовій стороні бронзовими літерами викарбувано напис: «Герою Радянського Союзу генералу Ватутіну від українського народу».
Могила оточена невисоким гранітним бордюром та вкрита симетрично розташованими кольоровими мозаїчними композиціями, що символізують військову доблесть, безсмертя подвигу — прапори, смолоскипи, орденські стрічки, об'єднані фризом з листя лавра та дуба, а також орденів (художник С. Кириченко). В центрі мозаїчного панно встановлена гранітна плита з присвятою: «Вірний син більшовицької партії, талановитий полководець Червоної Армії, командував Першим Українським фронтом генерал армії Ватутін М. Ф. 1901-1944».
Нині мозаїчне панно демонтоване.
Напередодні ухвалення 28 червня 1996 Конституції України у Верховній Раді бракувало необхідних як мінімум 300 голосів для того, щоб текст Конституції починався словами «Верховна Рада України від імені Українського народу...», оскільки найчисельніша фракція КПУ наполягала на формулюванні «Народу України». Тоді тодішній заступник голови НРУ Олександр Лавринович у своєму виступі у Верховній Раді 21 червня 1996 сказав
До речі, для тих, хто зараз наполегливо виступав як опонент, раджу підійти до пам'ятника Ватутіну, що отут поруч поставлений за рішенням ЦК КПУ, і подивитись, що там написано: "Генералові Ватутіну від вдячного українського народу". Це написали попередники тих, хто зараз тут кричить проти цього терміна.[4]
і це мало вирішальний вплив на те, що в Конституція була прийнята зі словами «Українського народу».[5][6]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.