Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Павлоград I — вузлова залізнична станція Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікованих ліній Роз'їзд № 5 — Павлоград I, Павлоград I — Новомосковськ-Дніпровський, Павлоград I — Синельникове I та 940 км — Павлоград I між станціями Мінеральна (26 км), Павлоград II (8 км), Ароматна (9 км) та Зайцеве (21 км)[1][2]. Розташована у місті Павлоград Дніпропетровської області.
Станція Павлоград I
Роз'їзд № 5 — Павлоград I | |
---|---|
48°33′02″ пн. ш. 35°51′20″ сх. д. | |
Рік відкриття | 1873 (151 рік) |
Колій | 11 |
Платформ | 2 |
Тип платформ(и) | бічна та острівна |
Форма платформи | прямі |
Вулиця | Шосейна, 23 |
Відстань до Києва, км | 584 |
Відстань до Лозової, км | 65 |
Відстань до Синельникового I, км | 36 |
Відстань до Покровська, км | 111 |
Код станції | 454502 ? |
Код «Експрес-3» | 2210760 ? |
Послуги | |
Супутні послуги | |
Павлоград I на Вікісховищі | |
Дільниця Лозова — Синельникове | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Новомосковськ — Покровськ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Місто Павлоград побудовано на дуже вдалому місті, на перетині важливих торговельних шляхів, з півночі на південь і зі сходу на захід. Наприкінці XVIII століття Павлоград не поступався чисельністю населення сучасному обласному центру. У ті роки у місті на річці Вовчій мешкали 1 214 чоловік, а у Катеринославі — 2 000 чоловік. У другій половині XIX століття, після того, як була побудована до Катеринослава залізниця, він став розвиватися швидкими темпами. У Павлограді залізниця з'явилася на п'ять років раніше. Вже у 1873 році це місто мало залізничне сполучення з Харковом, Москвою, Санкт-Петербургом, Олександрівськом (нині — Запоріжжя) та Севастополем. Першою залізницею, що проходила через Павлоград, була Курськ — Харків — Севастополь. У цій магістралі було два призначення. По-перше, військове — доставка до Криму армії і боєприпасів, по-друге — торговельне. Торгували тоді з країнами Середземноморського і Чорноморського басейнів.
До початку XIX століття Павлоград славився як центр торгівлі пшеницею. Причому, хліб тут купували не тільки російські й українські купці, а й закордонні. Для того, щоб полегшити вивезення зерна за кордон, у той час була побудована ще одна залізнична гілка, яка сполучила Олександрівськ і Бердянськ з будівництвом найбільшого на Азовському морі морського порту[3].
У 1912 році виник проєкт приватної Рудниково-Лозівської залізниці, яка повинна була об'єднувати лінії Рутченкове — Гришине — Лозова, Гришине — Павлоград — Полтава та гілка до Костянтинівки або Микитівки (ймовірно, від Гришиного). Проєкт об'єднував основні напрямки вуглевозних залізниць Західного Донбасу, а також обіцяв більший прибуток як підприємцям, так і казенним Катерининської та Курсько-Харківсько-Севастопольської залізницям. Проіснував проєкт нетривалий час, проте початок будівництва залізниць у Західному Донбасі було дано.
На початку 1913 року XXXVII З'їзд гірничопромисловців півдня Росії ухвалив рішення про початок будівництва залізниць Гришине — Рутченкове і Гришине — Рівне — Кєльці негайно. За рахунок скарбниці було вирішено будувати залізницю Гришине — Золотоноша — Рівне через Павлоград. На частину даного напрямку (Гришине — Павлоград — Полтава) у 1913 році претендувало товариство Рудничної залізниці, однак воно швидко розпалося. У березні 1913 року на екстреному з'їзді гірнопромисловиків півдня Росії був розглянутий і схвалений законопроєкт про будівництво нової залізниці. Даний законопроєкт був схвалений Міністром шляхів сполучення, Радою міністрів і внесений до Державної думи на розгляд.
Термін закінчення будівництва був намічений на початок 1917 року. У зв'язку з початком Першою світовою війною роботи велися неритмічно, виникали проблеми з фінансуванням.
Завдяки тому, що основний обсяг робіт, що передував укладанню шляху, був закінчений до 1919 року, у 1921 році була введена в експлуатацію лінії Новомосковськ — Павлоград.
У 1935—1937 роках введена в експлуатацію дільниця від Постишево (колишня станція Гришине) до Павлограда, однак з початком Другої світової війни та відступі радянських військ у 1941 році, а потім німецьких — у 1943 році, лінія була повністю виведена з ладу, і відновлена лише у 1957—1959 роках[4].
27 травня 2012 року залізничний вокзал відкрито після капітальної реконструкції[5].
На станції Павлоград І зупиняються пасажирські та регіональні поїзди далекого сполучення та приміські електропоїзди у Лозовському та Синельниківському напрямку.
З нового графіку руху на 2021/2022 роки, через станцію Павлоград І, з 12 грудня 2021 року, призначений нічний швидкий поїзд № 111/112 сполученням Авдіївка — Київ[6][7][8].
51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шосейна, 23
Телефон для довідок: (05632) 14-4-37
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.