Loading AI tools
замок (споруда) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Острозький замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| З. Фогель. Острозький замок | ||||
50°19′34.54″ пн. ш. 26°31′19.62″ сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України і пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | м. Острог | |||
| Будівництво | 1241 | |||
| Власник | Острозькі, Заславські, Вишневецькі і Санґушки | |||
| Стан | Замок-музей | |||
  Острозький замок (Україна) | ||||
 | ||||
 Острозький замок у Вікісховищі | ||||
Острозький замок — розташовано на вершині 20-метрового пагорба над долиною річки Вілії, у районному центрі Острог, Рівненської області. Замок було побудовано на місці дерев'яного укріплення зруйнованого монголо-татарами 1241 року. Спочатку це була башта-донжон, яка тепер носить назву «Вежа Мурована». Замок був резиденцією князів Острозьких. Зараз на території Острозького замку розташовано Острозький краєзнавчий музей.
Замок був оточений глибоким ровом, наповненим водою. Башти служили оборонною системою для замку: Мурована вежа, Кругла Вежа, Богоявленська церква-фортеця та Надбрамна башта (з 1905 року— дзвіниця)
Замок протягом XIV-XVI століть був родовим гніздом князів Острозьких — найбагатших магнатів Речі Посполитої тих часів, і найбільшого свого розквіту досяг за Костянтина Івановича Острозького. Протягом століть замок неодноразово перебудовувався і осучаснювався. Станом на 2014 рік, ансамбль замку становлять Вежа Мурована (XIV століття) Кругла башта (XVI століття), Богоявленський собор (XV-XVI століття), надбрамна дзвіниця (1905) та фрагменти стін. Вежа Мурована знаходиться у південно-східній частині замку. По завершенню будівництва, у другій половині XIV століття являла собою донжон, у подальшому декілька разів перебудовувалася і остаточного вигляду набула наприкінці XIX століття. Зараз башта являє собою триярусну споруду з пісковику та цегли, у плані наближується до прямокутника. З півдня, заходу та сходу укріплена контрфорсами, що з'явилися у XV—XVII століттях. З 24 серпня 1916 року всередині вежі діє краєзнавчий музей.
Круглу башту розташовано у південно-західній частині замку. Це триярусна споруда з каменю та цегли, укріплена трьома контрфорсами, кругла у плані з вирізом у вигляді трапеції з боку замкового двору.
Верхні яруси обох веж наприкінці XVI століття набули ренесансного вигляду.
З напільного боку, терен замку було обведено захисним муром, а з боку міста стояла дерев'яна оборонна стіна з дерев'яною вежею. Згідно люстрації 1654 року, замок не мав надбрамної оборонної вежі, а браму було облаштовано в оборонному мурі. Біля неї знаходилась звідна частина мосту, що вів до замку.
На території міста Острог, крім замку збереглися кілька об'єктів міських укріплень. До них належать Луцька надбрамна вежа і Татарська надбрамна вежа.
Обидві башти було побудовано у другій половині XV — початку XVI століть із пісковику. Це триярусні споруди, у плані являють собою з'єднання овалу з прямокутником. Усередині Луцької башти з 1985 року розташовано музей книги. Татарська башта збереглася гірше, втрачено значну частку еліптичної частини будівлі.
.jpg)
 |
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
