Ордовицький період

Ордовицький період, ордовик (англ. Ordovician period, нім. Ordoviz(ium) n) — другий геологічний період палеозойської ери. Назва походить від назви стародавнього племені ордовиків, що мешкало в Уельсі.

Ордовицький період
Хронологія	485,4–443,8 млн років тому
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду	бл. 13.5 %[1] (68 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду	бл. 4200 ppm[2] (у 15 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду	бл. 16 °C[3] (на 2 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах)	+180 м; зростав до +220 м в карадокському ярусі та різко знизився до +140 м в кінці періоду внаслідок зледеніння.[4]

Тектоніка

В ордовику відбувалися тектонічні рухи, з якими пов'язана каледонська складчастість.

Палеогеографія

Зменшення морських басейнів. Потужна вулканічна діяльність. На кінець періоду припадає поширення льодовикових щитів.

Стратиграфія

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Силур, S	Лландовер, S1	Рудданський, S1l	молодше
Ордовик, O	Верхній/Пізній, O3	Хірнантський, O3h	443,8	445,2
		Катійський, O3k	445,2	453,0
		Сандбіанський, O3s	453,0	458,4
	Середній, O2	Дарривільський, O2drw	458,4	467,3
		Дапінзький, O2dpg	467,3	470,0
	Нижній/Ранній, O1	Флоський, O1f	470,0	477,7
		Тремадоцький, O1t	477,7	485,4
Кембрій, C	Фуронгій, C4	Ярус 10	древніше
Підрозділи Ордовицької системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[5].
п о р

Настав 485,4 ± 1,9 млн років тому, закінчився 443,8 ± 1,5 млн років тому^[6]. Тривав близько 42 млн років. Настав після кембрійського періоду, передував силурійському. Ордовицька система підрозділяється на 3 відділи.

• 
• 

Ордовицька система має 3 відділи:

Період (система)	Епоха (відділ) (МКС)	Вік (ярус) (МКС)	Підсистема (Надвідділ) (Казахстан)	Епоха (відділ) (Пострадянський простір)	Вік (ярус) (Пострадянський простір)
Ордовицький період	Верхній ордовик	Хірнантський	Чингізтауська	Верхній ордовик	Ашгіллський
		Катийський		Середній ордовик (Таконський)	Карадокський
		Сандбійський			Лландейловський
	Середній ордовик	Дарривілський			Лланвірнський
		Дапінський	Улитауська	Нижній ордовик	Аренігський
	Нижній ордовик	Флоський			Тремадокський
		Тремадокський

Органічний світ

Еволюційна радіація безхребетних. Поява ранніх коралів (Anthozoa). Звичайні суглобні брахіоподи (Orthida, Strophomenida та ін.), двостулкові молюски, наутилоїдеї (Nautiloidea), трилобіти (Trilobita), остракоди (Ostracoda), мохуватки (Bryozoa), голкошкірі (морські лілії, цистоідеї, морські зірки), широко диверсифікуються граптоліти (Graptolithina). З'являються конодонти (ранні планктонні хребетні). Поява перших зелених рослин і грибів на суходолі.

• 
  Cystaster stellatus, Corynotrypa
• 
  Trypanites
• 
  Petroxestes
• 
  Bryozoa
• 
  Brachiopoda, Bryozoa
• 
  Platystrophia ponderosa
• 
  Echinosphaerites
• 
  Prasopora
• 
  Brachiopoda, Bryozoa
• 
  Корал Protaraea richmondensis з ряду Heliolitida
• 
  Zygospira modesta
• 
  Amplexograptus

Корисні копалини

Серед родовищ корисних копалин, що залягають в ордовику, найбільше значення мають родовища нафти і газу (особливо в Північній Америці), горючих сланців, фосфоритів, а також руд магматичного походження. Промислові скупчення і вияви нафти і газу пов'язані головним чином з платформами і з їх складчастим обрамленням. До геосинклінальних кременисто-сланцевих товщ, головним чином нижнього і низів середнього, рідше верхнього ордовика, приурочені осадові родовища залізних руд в Канаді (Ньюфаундленд) і в США, а також в Казахстані, де, крім заліза, в цих товщах зустрічаються поклади марганцевих руд і баритів. Стратиформні родовища руд свинцю і цинку відомі на околиці Північноамериканської платформи в США (штат Міссурі, Теннессі, Міссісіпі і інш). Відомі родовища руд золота і поліметалів, пов'язані з вуглецево-кременисто-карбонатною формацією. З ордовицьким магматизмом пов'язують колчеданні родовища руд міді в США (Маунтін-Сіті, штат Невада), а також в Ірландії (Авока), в Норвегії, в Казахстані (Акбастауське, Космурунське) і в Австралії, свинцево-цинкові родовища в Канаді і в Казахстані, золоторудні — в Казахстані, мідно-нікелеві, а також кобальтові руди в Норвегії, родовища рідкіснометальних руд Аппалачського пояса в США, великі родовища хризотил-азбесту в США і в Канаді, родовища графіту та ін.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Примітки

1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
3. Image:All palaeotemps.png
4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science. 322 (5898): 64—68. Bibcode:2008Sci...322...64H. doi:10.1126/science.1161648. PMID 18832639.
5. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
6. International Chronostratigraphic Chart v. 2019-05 (PDF). International Commission on Stratigraphy. 2019. Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2019.

Посилання

• International Chronostratigraphic Chart v. 2019-05 (PDF). International Commission on Stratigraphy. 2019. Архів (PDF) оригіналу за 13 серпня 2019.

←

Ордовик Ранній Середній Пізній Тремадок | Флоян Дапінгій | Дарривілій Сандбій | Катій | Хірнантій

→