![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/06/FbFP_spectrum_EN.jpg/640px-FbFP_spectrum_EN.jpg&w=640&q=50)
Оптична спектроскопія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Оптична спектроскопія — різновид спектроскопії електромагнітного випромінювання, яка вивчає взаємодію між світлом та речовиною. Історично ця галузь науки виникла, коли для дослідження структури матерії використовували світло видимого спектра, але пізніше почали застосовувати ультрафіолетовий та інфрачервоний спектральні діапазони (тобто приблизно від 180 нанометрів до 100 мікрометрів). За допомогою цього методу була отримана значна інформація про будову речовин на атомно-молекулярному рівні.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/06/FbFP_spectrum_EN.jpg/640px-FbFP_spectrum_EN.jpg)
Особливість оптичної спектроскопії порівняно з іншими видами спектроскопії полягає в тому, що більша частина структурно організованої матерії (над атомним рівнем) резонансно взаємодіє з електромагнітним полем саме в оптичному діапазоні частот. Тому цей вид спектроскопії сьогодні широко використовується для отримання інформації про речовину. Взаємодія випромінювання з речовиною описується його оптичними властивостями (діелектричною проникністю, коефіцієнтом поглинання, коефіцієнтом відбиття, показником заломлення, випромінювальною здатністю, люмінесценцією, розсіюванням та ін.)
Оптична спектроскопія також широко використовується в астрономії та дистанційному зондуванні. Більшість великих телескопів обладнані спектрографами, які використовується для визначення хімічного складу та фізичних властивостей астрономічних об'єктів або для визначення їх швидкостей руху шляхом вимірювання зсуву їхніх спектральних ліній через ефект Доплера.
Оптичні властивості матеріалів визначаються їх енергетичною структурою, яка включає як зайняті, так і вільні електронні рівні енергії, а також рівні енергії атомних коливань молекул або кристалічної решітки. Можливі переходи між цими енергетичними рівнями як функція енергії фотона специфічні для кожного матеріалу, в результаті чого спектри також унікальні. Завдяки цьому оптична спектроскопія широко використовується у фізиці, хімії, біології, геології та ін. для якісного та кількісного аналізу. Оптичні спектри також змінюються в залежності від температури, тиску, зовнішнього електричного та магнітного полів тощо, що дозволяє отримати суттєву інформацію про досліджувану речовину, а також перевірити достовірність теоретичних моделей.