Loading AI tools
радянський політик (1904-1980) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олексі́й Микола́йович Коси́гін (рос. Алексей Николаевич Косыгин, 21 лютого 1904, Санкт-Петербург, Російська імперія — 18 грудня 1980, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський державний і партійний діяч, один з близьких соратників Брежнєва, голова Ради Міністрів СРСР у 1964—1980 роках. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1964, 1974). Член ЦК КПРС у 1939—1980 р. Член Політбюро (Президії) ЦК КПРС у лютому 1948 — жовтні 1952, травні 1960 — жовтні 1980, кандидат у члени Політбюро (Президії) ЦК КПРС у березні 1946 — лютому 1948, жовтні 1952 — березні 1953, червні 1957 — травні 1960. Депутат Верховної Ради СРСР з 1946 по 1980 рік. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.
| Косигін Олексій Миколайович | |
|---|---|
| рос. Алексей Николаевич Косыгин | |
.jpg) | |
| Народився | 8 (21) лютого 1904[1][2] Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
| Помер | 18 грудня 1980[3][4][…] (76 років) Москва, СРСР[5] |
| Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} РРФСР СРСР |
| Діяльність | політик, інженер |
| Alma mater | Saint Petersburg State University of Technology and Designd |
| Знання мов | російська[6] |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | ЦК КПРС і Політичне бюро ЦК КПРС |
| Роки активності | з 1919 |
| Посада | голова Ради міністрів СРСРd, перший заступник голови Ради Міністрів СРСРd, депутат Верховної ради СРСР[d] і Голова Ради Міністрів СРСР |
| Військове звання | капітан |
| Партія | ВКП(б) |
| Діти | Ґвішиані-Косигіна Людмила Олексіївнаd |
| Нагороди |                          |
| IMDb | ID 0467576 |
Народився у родині робітника-токаря Санкт-Петербурзького заводу Леснера.
У 1919—1921 роках — у Червоній армії. Служив добровольцем-червоноармійцем у 7-й армії РСЧА біля Петрограда на Кольському півострові та у трудовій армії біля міста Архангельська.
З 1921 року навчався у кооперативному технікумі за спеціальністю льоновода. Після закінчення у 1924 році Ленінградського кооперативного технікуму працював в Сибірському краю у галузі споживчої кооперації: інструктор обласного союзу, член правління Ленского союзу, завідувач планового відділу крайового союзу споживчої кооперації (1924—1930 роки).
У 1930—1935 роках — студент Ленінградського текстильного інституту.
Після закінчення у 1935 році інституту працював в Ленінграді на фабриці імені Желябова майстром і начальником цеху. У 1937—1938 роках — директор Жовтневої прядильно-ткацької фабрики міста Ленінграда. З липня 1938 року — завідувач промислово-транспортного відділу Ленінградського обласного комітету ВКП(б).
У жовтні 1938 — січні 1939 року — голова виконавчого комітету Ленінградської міської ради.
У січні 1939 — квітні 1940 року — народний комісар текстильної промисловості СРСР. На цій посаді його змінив Акимов Ілля Миколайович.
У квітні 1940 — березні 1953 року — заступник голови Ради Народних Комісарів (Ради Міністрів) СРСР. Одночасно у червні 1943 — березні 1946 року — голова Ради Народних Комісарів РРФСР. 16 лютого — 28 грудня 1948 року — міністр фінансів СРСР. У грудні 1948 — березні 1953 року — міністр легкої промисловості СРСР.
У березні — серпні 1953 року — міністр легкої і харчової промисловості СРСР. У серпні 1953 — лютому 1954 року — міністр промислових товарів широкого споживання СРСР.
У грудні 1953 — грудні 1956 року —заступник голови Ради Міністрів СРСР.
У грудні 1956 — травні 1957 року — 1-й заступник голови Державної економічної комісії РМ СРСР із поточного планування народного господарства — міністр СРСР. У травні — липні 1957 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету РМ СРСР — міністр СРСР.
У липні 1957 — травні 1960 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно у березні 1959 — травні 1960 — голова Державного планового комітету РМ СРСР.
У травні 1960 — жовтні 1964 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів СРСР.
У жовтні 1964 — жовтні 1980 року — голова Ради Міністрів СРСР.
З жовтня 1980 року — на пенсії у Москві. Похований біля Кремлівської стіни на Красній площі Москви.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
