Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Архієпископ Олександр (в миру Олександр Феофілович Петровський, 23 серпня 1851, Луцьк — 12 травня 1940, Харків) — російський релігійний діяч. Випускник Волинської духовної семінарії РПЦ. Настоятель Лубенського Спасо-Преображенського монастиря РПЦ. У часи антирелігійного терору в СССР — єпископ Російської православної церкви; з 20 травня 1937 року архієпископ Харківський. Жертва більшовицького терору.
Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Архієпископ Олександр | ||
Архієпископ Олександр (Петровський) | ||
| ||
---|---|---|
20 травня 1937 — 24 травня 1940 | ||
Церква: | РПЦ | |
Попередник: | Інокентій (Тихонов) | |
| ||
25 серпня 1933 — 20 травня 1937 | ||
Церква: | РПЦ | |
Попередник: | Філарет (Лінчевський) | |
Наступник: | Інокентій (Тихонов) | |
| ||
30 жовтня 1932 — 25 серпня 1933 | ||
Церква: | РПЦ | |
Альма-матер: | Волинська духовна семінарія РПЦ | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Петровський Олександр Феофілович | |
Народження: | 23 серпня 1851 Луцьк, нинеі Україна | |
Смерть: | 24 травня 1940 (88 років) Харків, нині Україна | |
Похований: | Благовіщенський кафедральний собор | |
Чернецтво: | 1900 | |
Єп. хіротонія: | 30 жовтня 1932 | |
У 2000 зарахований у лику святих РПЦ.
Народився в родині диякона РПЦ. Закінчивши чотири класи Волинської духовної семінарії РПЦ, багато років учителював у народних школах.
1900 пострижений у чернецтво в Донському монастирі Москви і висвячений у сан ієромонаха; згодом возведений у сан архімандрита та призначений намісником Мгарського монастиря. З 1903 — економ і скарбник Туркестанського архієрейського будинку, член Туркестанського єпархіального вчительського ради, Духовної консисторії і Палестинського Товариства. З 1906 — скарбник Успенського монастиря в м. Жировичі Гродненської єпархії. З 1910 — настоятель Лубенського Спасо-Преображенського монастиря РПЦ. Від грудня 1917 — настоятель Псково-Печерського монастиря.
У 1918 переїхав до Полтави, жив за архієпископа Феофана (Бистрова).
З 1919 — настоятель скитської церкви Козельщанського Різдва Богородиці жіночого монастиря Полтавської губернії. Згодом — духівник скиту, утвореного частиною черниць монастиря в районі річки Псел. Володів прекрасним тенором, любив спів і умів надихнути народ на загальний спів. Служба відбувалася ревно, за статутом, всеношна тривала не менше чотирьох годин — і проходила з величезним піднесенням. У 1932 скит закрито радянською владою.
У 1932 — намісник Києво-Миколаївського монастиря РПЦ.
28 липня 1938 заарештований УНКВС по Харківській області за підозрою в антибільшовицькій пропаганді та агітації, як учасник антирадянської церковної організації «іоаннітів», а також за звинуваченням у шпигунстві на користь Польщі.
17 червня 1939 засуджений до 10 років тюремного ув'язнення. Після суду перебував у в'язниці; 5 січня 1940 вирок скасовано і справу було повернуто на дорозслідування — проте звільнений не був, незважаючи на похилий вік. Перебував у корпусі для невиліковно хворих.
Помер 24 травня 1940 в лікарні у в'язниці № 1 Харкова на 89-му році життя.
Тіло помилково відправлено з в'язниці в міський судово-медичний морг, а з'ясувавши помилку, з в'язниці надійшла вказівка повернути тіло. Однак віруючі, позначивши місце поховання особливим знаком, змогли таємно поховати його на Залютинському кладовищі Харкова. Мощі священномученика Олександра перебувають у Свято-Благовіщенському соборі Харкова.
22 червня 1993 визначенням Священного синоду Українського екзархату РПЦ прославлений як місцевошанований святий Харківської єпархії РПЦ. Архієрейським собором РПЦ в серпні 2000 причислений до інших російських святих.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.