![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/4/40/%25D0%259B%25D0%25BE%25D0%25B3%25D0%25BE%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25BF_%25D0%2594%25D0%25A3%25D0%2586%25D0%25A2%25D0%2597.png/640px-%25D0%259B%25D0%25BE%25D0%25B3%25D0%25BE%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25BF_%25D0%2594%25D0%25A3%25D0%2586%25D0%25A2%25D0%2597.png&w=640&q=50)
Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку
Один з провідних вишів України у галузі зв'язку загалом і телекомунікацій та інформаційних технологій / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Одеська національна академія зв'язку імені О. С. Попова?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку (ДУІТЗ) — український державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, розташований у місті Одеса. Створений шляхом реорганізації Одеської національної академії зв’язку (ОНАЗ) імені О.С. Попова та Одеської державної академії технічного регулювання та якості (ОДАТРЯ) у 2020 році. Офіційною датою заснування вважається 1920 рік, коли на базі «Вищих курсів телеграфних механіків» було засновано «Одеський вищий електротехнікум сильних струмів імені Г. Ф. Гринька».[1]
Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку | |
---|---|
ДУІТЗ|акредитація | |
![]() | |
46°28′57″ пн. ш. 30°43′24″ сх. д. | |
Країна | ![]() |
Розташування | Одеса |
Гасло | До інформаційного суспільства легше йти разом! |
Засновано | 10 вересня 1920 |
Студентів | 7395 |
Факультети | 5 навчально-наукових інститутів |
Випускники | Категорія:Випускники Одеської національної академії зв'язку імені О. С. Попова |
Адреса | 65029, Україна, м. Одеса, Ковальська вул., 1 |
Сайт | suitt.edu.ua |
Нагороди | |
![]() | |
![]() |
Одеська національна академія зв'язку ім. О. С. Попова[2] була одним з провідних вишів України у галузі зв'язку загалом й телекомунікацій та інформаційних технологій зокрема. Академія мала один головний навчальний корпус, два лабораторних корпуси та п'ять гуртожитків. Академія здійснює освітню діяльність на основі, як державного замовлення так й за договірними забов'язаннями за трьома формами навчання — денною, заочною та екстернатом. По закінченню вишу можна було отримати ступені вищої освіти бакалавр і магістр, а також діяли програми для підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі зв'язку, аспірантура, докторантура й підготовчі відділення для українських та іноземних абітурієнтів. Здійснювався набір студентів за 12-ма спеціальностями. Діяли програми обміну студентів TEMPUS-TACIS, DAAD[de], а також спеціальна магістерська програма обміну з університетом Ангальту[de].
До складу академії входило п'ять навчально-наукових інститутів, інститут дистанційного та заочного навчання, навчально-науковий центр, Коледж зв'язку та інформатизації та науково-дослідний інститут. 1 грудня 2018 року в ОНАЗ навчалося 2 865 студентів.[3] Згідно даних сайту «osvita.com.ua» працювало 465 викладачів, 328 кандидатів наук, а також 44 професорів і докторів наук.[4] З 2001 року посаду ректора займав Петро Воробієнко.