Новгородщина
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Новгородщина або Новгородська земля (дав.-рус. Новгородскаѧ землѧ, Novgorodskaę zemlę) — одне з найбільших історичних територіально-державних утворень Русі, що охоплювало її північний захід і північ. У період її розпаду і в наступні століття Новгородщина розвивалася як незалежна новгородська держава з республіканськими формами правління під пізнішим сюзеренітетом великих князів Владимирських (пізніше — Московських).[1] В російській історіографії вона отримала назви Новгородська Русь, Верхня Русь, Поволховська Русь, від якого починає свою історію сучасна Росія,[джерело?] незважаючи на де-факто анексію Новгородської Республіки Московією.
|
У період найбільшого розвитку доходила на півночі до Білого моря, а на сході поширювалася за Уральські гори. Мала розгалужені торговельні зв'язки у рамках Ганзейської унії. У XV столітті в ході великокнязівської політики «збирання руських земель» Новгородська Республіка була повністю окупована й анексована Московією. Новгородщина перебувала в складі Інгерманландської, Санкт-Петербурзької, Новгородської губерній, Ленінградської та наразі Новгородської областей.