Непотоплюваність
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Непото́плюваність — здатність судна залишатися на плаву і зберігати остійність та деякий запас плавучості при пошкодженні його корпусу і затопленні одного або декількох відсіків; є найважливішим елементом живучості судна.
З практичної точки зору непотоплюваність — здатність судна при певному пошкодженні відповідати вимогам класифікаційного товариства стосовно плавучості і остійності. Наприклад: не зменшення поперечної метацентричної висоти нижче за 0,3 м, збереження 35% запасу плавучості і крену не більше 2° при порушенні водонепроникності будь-якого відсіку. Найсуворіші вимоги ставляться до непотоплюваності пасажирських суден.
Також — розділ теорії корабля, що вивчає цю морехідну якість. У теорії корабля розглядається окремо, але по суті є складовою живучості судна. Тому збереження непотоплюваності є складовою боротьби за живучість (БЗЖ).