Кароль Недзялковський

Ка́роль Анто́ній Недзялко́вський гербу Равич (пол. Karol Antoni Niedziałkowski; 1846, село Миньківці, нині Дубенського району Рівненської області, Україна — 1911, Житомир) (псевдонім: «ks. Antoni Rawicz») — римо-католицький релігійний діяч, єпископ-помічник Могильовської архідієцезії (1897–1901); луцький і житомирський єпископ (1901–1911).

Кароль Недзялковський
Народився	21 травня 1846(1846-05-21) Миньківці, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	7 квітня 1911(1911-04-07) (64 роки) Житомир, Російська імперія
Поховання	Польський цвинтар
Діяльність	католицький священник, католицький єпископ
Alma mater	Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія, Q61992424? (1863) і Імператорська римо-католицька духовна академія (1867)
Заклад	Q61992438?
Посада	Луцькі римо-католицькі єпископи, титулярний єпископ і єпископ-помічник
Конфесія	католицька церква[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 21 травня 1846 р. в селі Миньківці в Дубенському повіті на Волині в родині землевласників гербу Равич, син Францішека і Марії Дзенчинської. Ходив до повітової шляхетської школи в Луцьку, потім до Кам'янець-Подільської гімназії, яку закінчив 1862 року ^[2].

У вересні 1862 р. вступив до духовної семінарії в Кам'янці-Подільському. Звідти 1863 року його відправили на навчання в Духовну академію до Санкт-Петербурга, яку закінчив 20 червня 1867 р. зі ступенем магістра теології.

Ієрейські свячення, з приводу молодого віку, отримав лише 23 січня 1869 року. Три роки був катедральним вікарієм у Житомирі (1869–1871). У 1872 р. був секретарем єпископської консисторії (відповідний нинішньому канцлеру єпископської курії) в Житомирі. У 1867—1897 рр. був професором церковного співу та літургіки, а потім канонічного та державного законів, а також історії Католицької Церкви в Духовній Семінарії у Житомирі. У 1884 р. став каноніком катедрального капітулу в Житомирі й Луцьку, а в 1890 р. ректором Духовної семінарії в Житомирі. У 1897—1901 рр. був ректором Духовної Академії в Санкт-Петербурзі.

У 1897 р. став єпископом-помічником могильовської дієцезії. Єпископську хіротонію отримав 5 грудня 1897 року. У 1899–1901 рр. був капітульним вікарієм Могильовської архідієцезії, адміністратором Мінської дієцезії, одночасно ректором Санкт-Петербурзької Духовної Академії. У 1900 р. отримав докторат honoris causa цієї академії. 3 квітня (15 квітня) 1901 р. був преконізований на луцького і житомирського єпископа. У Житомирі заклав дієцезіальний музей і школу органістів. Відмовився від пропонованої йому гідності митрополита Могильова. У свою чергу царський уряд не прийняв його відмови від правління в Луцько-Житомирській дієцезії.

Помер у ніч з 6 на 7 червня 1911 року в Житомирі, де і був похований на Польському кладовищі.

Могила Кароля Недзялковського на Польському кладовищі

Примітки

1. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.

   d:Track:Q30d:Track:Q3892772
2. Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1836—1882 [Архівовано 15 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

• Piotr Nitecki, «Biskupi Kościoła w Polsce w latach 965—1999», ISBN 83-211-1311-7, Warszawa 2000.
• Krzysztof Rafał Prokop, «Sylwetki biskupów łuckich» ISBN 83-911918-7-7, Biały Dunajec — Ostróg 2001.
• Ks. Witold Józef Kowalów, «Bp Karol Antoni Niedziałkowski (1901—1911)», [w:] «Wołanie z Wołynia» 5 (1998) nr 4, s. 33.
• Czesław Lechicki. Niedziałkowski Karol Antoni // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — Tom XXII/4, zeszyt 95. — S. 737—739. (пол.)

Посилання

• Bishop Carlo Antonio Niedzialkowski [Архівовано 30 серпня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)