Наїзд (звичай)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Наїзд (пол. zajazd) — спосіб виконання вироку в литовському і речипосполитському праві. Внаслідок слабкості виконавчої влади Речі Посполитої став фактично дійсним способом реалізації своїх прав шляхтою. Наїзд став четвертим кроком виконання вироків стосовно спірної нерухомості шляхетським загалом. Наїзд полягав у силовій ліквідації злісного боржника посполитим рушенням повіту на заклик старости.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/Pan_Tadeusz_1834.jpeg/220px-Pan_Tadeusz_1834.jpeg)
З другої половини XVII століття розпочалося самовільне вчинення наїздів (без участі старости), як спосіб здійснення вироків в цілях самопомочі. Інколи наїзди не мали нічого спільного з правом, відтак їх можна класифікувати як форму насилля.