Narew (ЗРК)

Нарва (пол. Narew) — назва польської програми зі створення перспективного зенітно-ракетного комплексу малої дальності. Основним підрядником проєкту, що оцінюється у десятки мільярдів злотих буде Польська зброярська група.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нарва (значення).

Новий ЗРК має протидіяти більшості аеродинамічних цілей, таких як літаки і вертольоти, а також крилаті ракети. Він призначений для прикриття як авіабаз, так і угруповань сухопутних військ у взаємодії з ЗРК ближньої дії (такими як Poprad). Ракети «Нарви» ймовірно матимуть дальність дії близько 40 км (спочатку передбачалось 25 км).

Огляд

Повідомляється, що ЗРК «Нарва» має зіграти важливу роль в протиповітряної оборони Польщі. Початкові припущення передбачали придбання 19 батарей (38 вогневих підрозділів), які мали надійти до 3-ї Варшавської ракетної бригади ППО, а також у зенітні полки сухопутних військ і, можливо, берегові частини ВМС. А це понад 100 пускових установок і, в залежності від конфігурації, до 2000 ракет. Таким чином, обсяг програми дуже широкий, а її вартість оцінюється приблизно в 30-40 мільярдів злотих у «повній» версії^[1].

Наприкінці квітня 2021 року що міністр національної оборони Маріуш Блащак, під час візиту до Варшавської бригади ППО, повідомив про підписання висновків аналітичного і концептуального етапу програми ППО малої дальності Narew. Таким чином програма зможе перейти до етапу реалізації, включаючи переговори з підрядником, підписання контракту і початок поставок^[1].

Радар

Наразі найбільше відомо про радари, які вже або розроблені, або побудовані польською промисловістю, а саме компанією PIT-RADWAR, що належить PGZ. Функцію багатофункціональної РЛС управління вогнем в кінцевому підсумку виконуватиме станція Sajna, побудована в рамках проєкту NCBiR^[1].

Вона являє собою радар класу АФАР (AESA) на телескопічній щоглі (що збільшує можливість виявлення і супроводу низьколетящих цілей). Водночас перші батареї Narew можуть бути оснащені легшою РЛС Bystra, яка вже готова (замовлення на серійне виробництво розміщене у 2019 році)^[1].

Своєю чергою, для початкового виявлення цілі будуть використовуватися станції PET-PCL (пасивна) і P-18PL (активна), також побудовані PIT-RADWAR в програмі NCBiR^[1].

Ракета

Що стосується ракет, то, за наявною інформацією, були враховані пропозиції кількох закордонних партнерів щодо створення виробничих потужностей в Польщі. В принципі, це мають бути ракети з активним наведенням (можливо, з можливістю тепловізійного наведення), які не потребують спеціальних радіолокаційних станцій і легко інтегруються в систему управління^[1].

Розглядається використання ракет Barak-MX ізраїльської IAI, CAMM/CAMM-ER від MBDA, I-Derby (ER) та Python-5 від ізраїльської Rafael і ракети AMRAAM/AMRAMM-ER системи NASAMS запропоновані Kongsberg в співробітництво з Raytheon та запропоновані Raytheon у співпраці з Rafael SkyCeptor в «скороченій» версії^[1].

Раніше у цьому проєкті планувала взяти участь й Україна. Так, у 2017 році, тодішній гендиректор Укроборонпрому Роман Романов, запропонував польському міноборони спільну розробку системи ППО малої дальності «Нарва» (робоча назва Р-27 ADS — Air Defence System) з використанням авіаційних ракет Р-27, які виготовляє ДАХК «Артем»^[2].

Примітки

1. Польща воскрешає проєкт ЗРК «Нарва» але без України. Ukrainian Military Pages. 29 квітня 2021. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
2. Україна запропонувала Польщі спільну розробку нового комплексу ППО малої дальності. Військові сторінки України. 21.03.17. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.