Loading AI tools
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
До складу Хмельницької області входять 13 міст. Найбільшим за населенням є Хмельницький з населенням у 274 452 осіб за даними Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року[1].
Отримати статус міста в України мають право населені пункти, які мають населення понад 10 000 осіб. Цей статус мають чимало міст, які не задовольняють цій вимозі, виходячи з їхнього історичного, економічного або географічного значення. До міської території часто входять прилеглі поселення, які становлять з ним єдину соціальну, економічну та історичну спільність[2].
У списку показані міста Хмельницької області, офіційні назви українською мовою, їхня площа, населення (за даними перепису 2001 року й інформації Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року), географічні координати адміністративних центрів, мовний склад (зазначені мови, що становлять понад 1% від населення громади за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року), положення на карті області.
Міста України до 2020 року мали обласне та районне значення[2]. Обласне значення мали 6 міст: Кам'янець-Подільський, Нетішин, Славута, Старокостянтинів, Хмельницький та Шепетівка. Районного значення 7 міст: Волочиськ, Городок, Деражня, Дунаївці, Ізяслав, Красилів і Полонне.
Внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року усі міста в Україні (в тому числі обласні центри, і міста обласного значення) включені до складу районів[3].
Назва | Адмін. значення[п 1] |
Громада | Район | Район/міськрада до 2020 року |
Рік утворення або першої згадки | Рік віднесення до категорії міст | Розташування |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Волочиськ | цтг | Волочиська | Хмельницький | Волочиський | 1463 | 1970 | 49°32′16″ пн. ш. 26°12′02″ сх. д. |
Городок | цтг | Городоцька | Хмельницький | Городоцький | 1392 | 1957 | 49°10′01″ пн. ш. 26°34′54″ сх. д. |
Деражня | цтг | Деражнянська | Хмельницький | Деражнянський | XVI ст. | 1988 | 49°16′13″ пн. ш. 27°26′17″ сх. д. |
Дунаївці | цтг | Дунаєвецька | Кам'янець-Подільський | Дунаєвецький | 1403 | 1958 | 48°53′22″ пн. ш. 26°51′25″ сх. д. |
Ізяслав | цтг | Ізяславська | Шепетівський | Ізяславський | 1127 | 1795 | 50°07′08″ пн. ш. 26°49′17″ сх. д. |
Кам'янець-Подільський | рц, цтг | Кам'янець-Подільська | Кам'янець-Подільський | Кам'янець-Подільська м/р | 1062 | 1374/1795 | 48°40′50″ пн. ш. 26°34′50″ сх. д. |
Красилів | цтг | Красилівська | Хмельницький | Красилівський | 1444 | 1964 | 49°39′03″ пн. ш. 26°58′00″ сх. д. |
Нетішин | цтг | Нетішинська | Шепетівський | Нетішинська м/р | 996 | 1984 | 50°19′48″ пн. ш. 26°38′24″ сх. д. |
Полонне | цтг | Полонська | Шепетівський | Полонський | 1169 | 1938 | 50°07′30″ пн. ш. 27°30′26″ сх. д. |
Славута | цтг | Славутська | Шепетівський | Славутський | 1634 | 1938 | 50°17′42″ пн. ш. 26°51′32″ сх. д. |
Старокостянтинів | цтг | Старокостянтинівська | Хмельницький | Старокостянтинівська м/р | 1525 | 1796 | 49°45′14″ пн. ш. 27°13′13″ сх. д. |
Хмельницький | оц, рц, цтг | Хмельницька | Хмельницький | Хмельницька м/р | 1493 | 1795 | 49°25′10″ пн. ш. 26°58′46″ сх. д. |
Шепетівка | рц, цтг | Шепетівська | Шепетівський | Шепетівська м/р | 1594 | 1923 | 50°10′43″ пн. ш. 27°03′36″ сх. д. |
Місто | Площа (км²) |
Населення (за роками перепису та державної статистики) |
Рідна мова (2001)[4] | |
---|---|---|---|---|
2001[5] | 2022[6] | |||
Волочиськ | … | 20 958 | 18 295 | українська — 98,01 % російська — 1,71 % |
Городок | 31,32[7] | 17 746 | 15 633 | українська — 97,10 % польська — 1,39 % російська — 1,34 % |
Деражня | 16,20[8] | 10 446 | 9772 | українська — 97,59 % російська — 1,76 % |
Дунаївці | 13,04[9] | 16 448 | 15 707 | українська — 97,01 % російська — 2,77 % |
Ізяслав | 14,63[10] | 18 444 | 15 996 | українська — 92,60 % російська — 2,77 % |
Кам'янець-Подільський | 27,87[11] | 99 610 | 96 896 | українська — 91,22 % російська — 7,08 % |
Красилів | … | 20 580 | 18 356 | українська — 96,94 % російська — 2,78 % |
Нетішин | 24,67[12] | 34 340 | 36 492 | українська — 87,66 % російська — 11,41 % |
Полонне | … | 23 211 | 20 172 | українська — 98,04 % російська — 1,62 % |
Славута | 22,50[13] | 34 358 | 34 918 | українська — 92,34 % російська — 7,23 % |
Старокостянтинів | 35,42[14] | 37 199 | 33 921 | українська — 92,01 % російська — 7,46 % |
Хмельницький | 93,05[15] | 253 994 | 274 452 | українська — 88,39 % російська — 10,36 % |
Шепетівка | … | 48 212 | 40 299 | українська — 93,46 % російська — 5,69 % |
Назва | Герб | Прапор | Зображення | Міський голова[16] | Сайт міської ради |
---|---|---|---|---|---|
Волочиськ | Черниченко Костянтин Володимирович | volochyska-gromada.gov.ua | |||
Городок | Андрійчук Неоніла Вячеславівна | gorodocka-gromada.gov.ua | |||
Деражня | Ковпак Андрій Миколайович | der.org.ua | |||
Дунаївці | Заяць Веліна Владиславівна | dunrada.gov.ua | |||
Ізяслав | Шлегель Сергій Вадимович | izyaslav-miskrada.gov.ua | |||
Кам'янець-Подільський | Посітко Михайло Володимирович | kam-pod.gov.ua | |||
Красилів | Островська Ніла Василівна | krasyliv-rada.gov.ua | |||
Нетішин | Супрунюк Олександр Олексійович | www.netishynrada.gov.ua | |||
Полонне | Скримський Франц Францович | pol-otg.gov.ua | |||
Славута | Сидор Василь Богданович | slavuta-mvk.gov.ua | |||
Старокостянтинів | Мельничук Микола Степанович | starkon.gov.ua | |||
Хмельницький | Симчишин Олександр Сергійович | www.khm.gov.ua | |||
Шепетівка | Бузиль Віталій Володимирович | shepetivka-rada.gov.ua |
За часів Речі Посполитої низка міст мала магдебурзьке право: Кам'янець-Подільський (1374), Ярмолинці (1455), Смотрич, Зіньків, Чемерівці, Меджибіж (всі 1448), Черче (1578), Дунаївці (1592, 1605), Фельштин (1584), Чорнокозинці (1578), Летичів (1448, 1537), Чорний Острів (1556), Стара Синява (1543), Шаравка (1588), Підфіліпів (1510), Жванець (1646), Збриж (1646), Сатанів (1641), Миньківці (1637), Пилява (1640), Новий Костянтинів (1600), Деражня (1614), Михалпіль (1605), Шатава (1782), Татариськи (1785), Літнівці (1748), Ляхівці (1583), Новий Заслав (1583), Славута (1633, 1754), Базалія (1578, 1631), Ямпіль (1578), Ожигівці, Гриців, Красностав(?), Плоскирів (1566), Тихомель (1616), Красилів (1517), Теофіполь(1420?, 1719), Судилків(?), Гусятин, Бакота (1448), Тинна, Полонне, (Старо)Костянтинів (1561), Оринин (XV ст.), Ходорівці (1510), Талафусів (Куманів), Залісці, Малиничі (1557), Маків (1746), Кузьмин (1517) тощо.
У Російській імперії містами були Ушиця (Стара), Грудек, Зіньків, Летичів, Проскурів, Старокостянтинів, Базалія, Ямпіль, Лабунь, Кам'янець-Подільський.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.