Арко́льский міст (фр. Pont d'Arcole) — міст у центрі Парижа, з'єднує острів Сіте з правим, північним берегом Сени та площею перед столичною мерією, колишньою Гревською площею.
| Аркольский міст | |
|---|---|
 | |
| 48°51′20″ пн. ш. 2°21′02″ сх. д. | |
| Офіційна назва | фр. Pont d'Arcole |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Розташування | Париж |
| Перетинає | Сену |
| Тип конструкції | арковий міст |
| Матеріал | залізо |
| Загальна довжина | 80 м |
| Ширина | 20 м |
| Відкрито | 1856 |
| Конструктор, архітектор | Alphonse Oudryd і Charles Alfred Oppermannd |
  Аркольский міст Аркольский міст (Париж) | |
 | |
 Аркольский міст у Вікісховищі | |
Історія
Нинішній міст було встановлено 1856 року. Це вже другий міст на цьому місці, перший був підвісним та пішохідних (1828) та називався Гревським, за назвою площі. Нинішню назву дано Наполеоном III на честь перемоги його дядька, Наполеона Бонапарта в Аркольській битві.
Аркольский міст — перший металевий міст у Парижі. Міст виготовлено з чавуну. Ширина моста 20 метрів. Міст являє собою металеву конструкцію у вигляді арки з прольотом 80 м, що спирається на кам'яні опори. 1856 року міст було встановлено під керівництвом інженера Альфонса Удрі (Alphonse Oudry, 1819–1869). Усі роботи було закінчено за короткий термін, усього за 3 місяці.
22 січня 1871 року на мосту відбулися запеклі сутички між прихильниками Паризької комуни та національною гвардією.
У серпні 1944 року по Аркольському мосту до Паризької мерії в'їхали перші танки генерала Леклерка під час операції зі звільнення Парижа від нацистського війська.
У 1994–1995 роки було проведено роботи з ґрунтовної реставрації мосту.
Література
- Félix et Louis Lazare, Dictionnaire historique des rues et monuments de Paris en 1855 avec les plans des 48 quartiers, Maisonneuve & Larose, 796 p. ISBN 2-86877-184-X .
- Alphonse Oudry, Le nouveau pont d'Arcole, P.2-3, Nouvelles annales de la construction, septembre 1855 Gallica [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
