Тахрір (майдан)

30°02′40″ пн. ш. 31°14′09″ сх. д.

Тахрір
Архіви зберігаються у	Міжнародний інститут соціальної історіїd[1]
Країна	Єгипет
Адміністративна одиниця	Каїр
Тахрір у Вікісховищі

Майда́н ат-Тахрі́р (араб. ميدان التحرير‎, досл. «майдан визволення») — центральний майдан столиці Єгипту, міста Каїра. Є осереддям значних масових подій в історії країни, зокрема Єгипетської революції у 2011 році.

Опис

Майдан ат-Тахрір є найбільшою та центральною каїрською площею. Він розташований неподалік від Набережної Нілу. Майдан утворений різноманітними за розмірами, об'ємами та архітектурними стилями будівлями^[2] (від 2-ї пол. XX ст. панівним архітектурним стилем простору став конструктивізм).

Від Майдану Тахрір усібіч розходяться головні міські магістралі. На площі розташовані чотири виходи станції Каїрського метрополітену «Садат», що відповідно сполучає майдан і центр міста зі Старим Каїром, Мааді, Гізою та іншими районами мегаполіса.

На само́му майдані розташовані такі важливі будівлі:

• Споруда Могамми — штаб-квартира багатьох державних органів та установ;
• центральний офіс Арабської Ліги;
• Єгипетський музей — головний і найвідоміший каїрський (та єгипетський) музей зі скарбами Стародавнього Єгипту, біля будівлі якого в години роботи закладу завжди скупчені автобуси, що привозять туристів для відвідання музею. Будівля була зведена 1900 року в неокласичному стилі за проєктом французького архітектора Марселя Дюнона, а музей розмістився в ній за 2 роки (1902);
• центральний кампус Каїрського Американського університету;
• декілька престижних готелів, в тому числі «Готель Найл» (the Nile Hotel, належить до всесвітньої готельної мережі «Хілтон»), «Національ» тощо;
• численні громадські заклади — магазини, кав'ярні, фастфуди; розташовані переважно на перших поверхах будівель на розі Майдану та бічних вулиць.

У скверику поруч з Могаммою стоїть пам'ятник діячеві єгипетського національно-визвольного руху Умарові Макраму.

Історія

Докладніше: Протести в Єгипті (2011)

Майдан Тахрір спершу мав назву Майдан Ісмаїлія на честь хедива Ісмаїла-паші.

Після Липневої революції (1952) центральну столичну площу було перейменовано на «Майдан Звільнення» (Мідан ат-Тахрір/Midan at-Tahrir)^[3].

З огляду на величезні розміри майдану Тахрір, він не раз ставав місцем проведення різноманітних демонстрацій, а також несанкціонованих народних протестів — так, у березні 2003 року чимало каїрців вийшло сюди висловити свій протест через Війну в Іраку^[4].

Наприкінці січня 2011 року цей майдан став ареною запеклих громадянських заворушень, наряду з каїрськими мостами через Ніл та вулицями Суецу й Александрії. Народні виступи, що почались 25 січня і були спрямовані проти президента Хосні Мубарака, зустріли жорсткий опір уряду. На Майдані Тахрір відбулися зіткнення з поліцією, яка застосовувала водомети, сльозогінний газ та гумові кулі.

Попри численні реконструкції Майдану Тахрір, зокрема у 2-й половині ХХ століття, він і донині нерідко потерпає через дорожні затори.

Галерея

• 
  Будівля штаб-квартири Арабської ліги на площі
• 
  Центральний вхід до Єгипетського музею
• 
  Фасад Каїрського Американського університету
• 
  Готель «Ніл»
• 
  Позаду Могамма, напереду — пам'ятник Умару Макраму, травень 2005
• 
  Надвечір'я, листопад 2009
• 
  Демонстранти на площі, січень 2011

Примітки

1. http://hdl.handle.net/10622/COLL00018
2. Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 163 (рос.)
3. Vatikiotis, Panayiotis J. (1997). The Middle East: From the End of Empire to the End of the Cold War. Routledge. с. p. 194. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
4. Hiel, Betsy (19 червня 2005). Egyptian reformers taking it to streets. Pittsburgh Tribune-Review. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 22 грудня 2009.

Джерело

• Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 163 (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тахрір (майдан)