Loading AI tools
український поет, педагог і земський діяч, жертва сталінських репресій З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мико́ла Фе́дорович Черня́вський (22 грудня 1867 (3 січня 1868), с. Торська Олексіївка, Донецька область, Україна (раніше Бахмутський повіт Катеринославська губернія) — 19 січня 1938) — український поет, педагог і земський діяч. Член Української Партії Соціалістів Революціонерів.
| Микола Федорович Чернявський | |
|---|---|
 Микола Чернявський. Чернігів, 1902 р. | |
| Народився | 22 грудня 1867 (3 січня 1868) Торська Олексіївка |
| Помер | 19 січня 1938 (70 років) Херсон ·розстріл |
| Поховання | невідоме |
| Країна |  Російська імперія УНР Українська Держава.svg){kind=small} СРСР |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Катеринослав, Чернігів, Херсон |
| Діяльність | педагог, земський діяч |
| Відомий завдяки | поет |
| Alma mater | Катеринославська духовна семінарія |
| Знання мов | українська |
| Роки активності | з 1895 |
| |
Жертва сталінського терору.
Про своє народження Микола Чернявський написав так:
| «Перед Різдвом 1867 року, 22 грудня (за новим стилем 3 січня 1868 р.), під солом’яною стріхою, в селі Торській Олексіївці (або Шаховій) Бахмутського повіту, побачив світ Божий. У сім’ї молодого диякона, четвертою дитиною було вписане моє ім’я в книгу буття… Охрестили, дали ім’я Микола й 24 грудня, на Святвечір, коли по селу лунали співи колядників, святкували мої перші іменини… Водою з річки Торця (колишній Тор) була наповнена купіль моя…». |
Батько — Федір Степанович Чернявський, мати — Катерина Степанівна.
Через два роки його батька з диякона висвятили на священика й дали приход у селі Новобожедарівка Слов'яносербського повіту (зараз Луганська область). Це село, розташоване над Сіверським Дінцем, межувало з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській (зараз Ростовська область), перші три роки хлопець учився в початковій, так званій народній школі.
Далі навчання пішло стежкою, звичайною для попівських дітей. Щоб вступити в духовне училище, хлопець пів року готується до іспитів у приватного вчителя, а потім ще пів року у попа. Це дає свої наслідки, в 1878 р. його зараховують до Бахмутського духовного училища, а після його закінчення в 1883 р. — у Катеринославську семінарію. Закінчив Катеринославську духовну семінарію в 1889 р. З 1889 р. учителював у Бахмутському духовному училищі викладачем церковних співів і музики. Після дванадцяти років учителювання він кидає бурсу і 1901 року, на запрошення М. М. Коцюбинського переїздить до Чернігова.
1901—1903 працював земським статистиком у Чернігові, з 1903 жив у Херсоні та до 1919 працював там у губернському земстві, пізніше вчителював.
У 1903 році Микола Федорович переїхав у свій будинок на Пестелевському проїзді (нині — вул. Перекопська). У теперішній час будинок Чернявського використовується як приватне майно. Біля парадного входу встановлено дві пам'ятні таблички, присвячені Чернявському і Коцюбинському.
У 1917 році очолив товариство «Українська Хата в Херсоні». Постання Української держави у 1917 році Чернявський привітав, але активної участи в її розбудові не взяв та по її поразці залишився під совєтами, хоч радянським письменником теж не став і з 1933 року зовсім перестав друкуватися. Пізніше був репресований, а твори його були заборонені; реабілітований по смерті Й. Сталіна. Але радянська критика і після реабілітації закидає Чернявському український націоналізм.
Довгий час помилково вважалося, що М.Чернявський загинув 1948 року. Лише у 1992 році пошуковці встановили справжню дату смерті письменника. Він був розстріляний опівночі з 19 на 20 січня 1938 року.[1][2]
Виписка з акту свідчить:
 |
Постановление Тройки УНКВД по Николаевской области от 27 ноября 1937 года о расстреле Чернявского Николая Федоровича, 1867 г. приведено в исполнение 19 января 1938 года в 24 часа*. И.о. начальника Херсонского горотдела НКВД Павленко. |  |
Микола Федорович Чернявський був реабілітований у 1955 році. Відродження його імені почалося з 1964 року, коли донецький літературознавець В. В. Костенко надрукував у видавництві «Донбас» літературно-критичний нарис про життєвий і творчий шлях М. Ф. Чернявського «На шляхах велелюдних». У 1966 році в Києві було видано двотомне зібрання творів письменника.
Перші вірші Чернявського датовані 1889. Окремі збірки поезій:
Крім того, Чернявський брав участь у виданні альманахів «Дубове листя», «З потоку життя», «Перша ластівка»; друкувався в журналах «ЛНВ», «Правда», «КСт.» й ін., а за радянського часу в журналах «Життя й Революція», «Червоний Шлях», «Зоря».
У тематично багатій ліриці Чернявського особливо визначається писана під впливом фольклору й Т. Шевченка любовна поезія, історичні твори, присвячені Козаччині та Гетьманщині, зокрема добі Б. Хмельницького, патріотичні вірші, присвячені Україні, пейзажна лірика тощо.
|
Засну і чую в тій хвилині,
Як ліс шумить, співа дівчина, Йдучи надвечір до криниці, Як дзвін гуде в старій дзвіниці. І бачу рідні гори білі, Понад Дінцем в гаю блукаю І давніх днів утіхи милі Вві сні я знов переживаю. |
|
У дореволюційній поезії Чернявський — один з найвизначніших майстрів сонета, зокрема в «Донецьких сонетах» він перший в українській поезії створив жанрові картини з життя донецького селянства і робітництва. Писав також оповідання, спогади тощо. У 1894 році переклав «Слово о полку Ігореві».
Найповніше видання творів Чернявського: «Твори», т. І—X (1927—1931). Після реабілітації вийшли короткі вибірки: «Поезії» в одному томі (1959) і «Твори», т. I—II (1966). Повна бібліографія творів Ч. у біо-бібліографічному словнику «Укр. письменники» (т. III, 1963).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
