Менська сотня (1654 — 1782 рр.) — створена на початку 1654 р. як військова та адміністративна одиниця Ніжинського полку. Включала містечко Мену та села Бабичі, Дубравну, Дягове, Куковичі, Макошин, Ушню, Максаки. Мала старшину: писаря Семена Мартиновича, осавула Богдана Найденовського і хорунжого Прокопа Богдановича. У 1672 р. Іван Самойлович передав Менську сотню до складу Чернігівського полку, який хотів зміцнити. У ньому ж сотня знаходилася аж до ліквідації у 1782 р. Протягом зими 1781–1782 рр. територія сотні була включена до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: містечко Мена, нині — райцентр Чернігівської області. До 1648 р. Мена — центр Менської волості Чернігівського повіту Чернігівської губернії. Населені пункти: с. Баба, с. Бондарівка, с. Бреч, с. Бутівка, с. Величківка, с. Данилівка, с. Деснівка, Дівича, слобода, с. Домашлин, с. Дубравка, с. Дягів, с. Куковичі, с. Макошине, с. Максаки, м. Мена, Микольська слобідка, с. Осмаки, хутір Остапівка, хутір Рожківка, с. Слобідка, Тютюнникова слобідка, с. Утівка, с. Ушня, с. Феськівка, с. Хавдіївка. За винятком нових хуторів, ці ж населені пункти значаться і в описі 1769 р. Тобто адміністративна територія сотні була стабільною протягом 110 років існування.
| Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (липень 2014) | |