Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іва́н Па́влович Мележ (біл. Іван Паўлавіч Мележ; 8 лютого 1921, с. Глинище, Хойницький район, Гомельська область — 9 серпня 1976, Мінськ) — білоруський прозаїк, драматург, публіцист. Лауреат Літературної премії імені Якуба Коласа (1962). Лауреат Державної премії імені Якуба Коласа (1976).
Іван Павлович Мележ | ||||
---|---|---|---|---|
біл. Іван Паўлавіч Мележ | ||||
Народився | 8 лютого 1921[1] Hliniščad, Речицький повіт, Гомельська губернія, РСФРР | |||
Помер | 9 серпня 1976 (55 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР | |||
Поховання | Східне кладовище | |||
Національність | білорус | |||
Діяльність | письменник, публіцист, драматург, літературознавець | |||
Alma mater | філологічний факультет БДУ | |||
Заклад | Q50075633? | |||
Мова творів | білоруська | |||
Роки активності | 1939 — 1976 | |||
Членство | СП СРСР і Спілка білоруських письменників | |||
У шлюбі з | Q111040708? | |||
Учасник | Друга світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Мележ Іван Павлович у Вікісховищі | ||||
Іван Мележ народився 8 лютого 1921 року в селянській родині: батько — Павло Федорович, мати — Марія Денисівна. У 1938 році з відзнакою закінчив школу в Хойниках. У 1939 році вступив до Московського інституту філософії, літератури та історії, на першому курсі був призваний до армії.
Влітку 1940 року брав участь у приєднанні Бессарабії і Буковини. Під час німецько-радянської війни воював під Миколаєвом, Лозовій, Ростовом-на-Дону, у 1941 році був поранений. У 1942 році закінчив курси політпрацівників і був відряджений до 51 стрілецької дивізії співробітником газети.
Після другого поранення Мележ був направлений до Білоруського державного університету, працював викладачем військової підготовки.
У 1945 році Іван Мележ заочно закінчив філологічний факультет Білоруського державного університету, вступив до аспірантури. Одночасно з навчанням працював в редакції журналу «Полымя». (Після закінчення аспірантури працював у Білоруському державному університеті старшим викладачем білоруської літератури, а також в редакції літературного журналу «Полымя».
З 1966 року секретар, у 1971-1974 роках заступник голови правління Спілки письменників. Був головою Білоруського комітету захисту миру, членом Всесвітньої ради миру[2].
У 1973 році Іван Мележ підписав Лист групи радянських письменників про Солженіцина і Сахарова[3].
9 серпня 1976 Іван Мележ помер від серцевого нападу. Похований на Східному кладовищі Мінська.
У 1939 році було опубліковано перший вірш І. Мележа «Радзіме». Перед війною його вірші друкувалися в газетах «Література і мистецтва» (біл. «Літаратура і мастацтва»), «Більшовик Полісся», у 1943 році в «Бугурусланській правді».
Перші оповідання написав у тбіліському шпиталі. У 1944 р. в газеті «Звязда» (укр. «Зірка») було опубліковане оповідання «Зустріч у шпиталі». У 1946 році видано перший збірник оповідань «У завірюху». У 1948 році вийшла друга збірка прози «Гарячий серпень». Автор роману «Мінський напрямок» (про німецько-радянську війну та повоєнний період), збірок прози «Близьке і далеке», «В горах дощі», «Що він за людина». Пробував себе в драматургії, найчастіше ставилася п'єса «Поки ви молоді». Центральне місце у творчості Івана Мележа займає трилогія «Поліська хроніка» («Люди на болоті», «Подих грози», «Заметіль, грудень»), дія якої відбувається в рідних для письменника місцях. У ній описано життя поліського села 1920-1930-х років — колективізація, розкуркулення. На думку поета Дмитра Ковальова, з великим талантом змальоване як історичне тло, так і стосунки героїв трилогії.
«У нього ґрунтовність, неквапливість, широта, багатоплановість справжнього романіста. Він суто по всьому цьому не лірик, хоча в його подробицях немає порожнечі, є глибока зібраність і зосередженість. Але дивно: в той же час він так захоплююче ліричний навіть в публіцистиці, навіть там, де громадянське начало подане прямо, безопосередньо. Думають, відчувають його герої поетично».
— Ковалёв Д. М.[4]
За початковим задумом до «Поліської хроніки» повинні були увійти ще два романи («За осокою берег» и «Правда весни»), проте смерть письменника не дала здійснитися цим планам[5][6].
За творами І. Мележа поставлені спектаклі, зняті художні фільми. Мележ — автор ряду літературно-критичних статей, нарисів, публіцистичних виступів.
У 1969-1971 роках вийшло Зібрання творів у 6-ти, в 1979-1985 роках — в 10 томах.
Білоруське телебачення поставило виставу «Люди на болоті» (1965, Державна премія Української РСР, 1966, реж. А. С. Гутковіч), а також телевистава «Зустріч і розставання» (телефільм «Завеі, снежань», 1979), «Пристрасті епохи» (за романом «Заметіль, грудень», 1989).
Театром імені Янки Купали в 1966 р. був поставлений спектакль «Люди на болоті», Гомельським обласним театром — «Подих грози» (1977), у 1989 р. — «Пристрасті епохи» (за романом «Заметіль, грудень»).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.