Медіаграмотність
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ме́діагра́мотність, медійна грамотність (англ. media literacy) — рівень медіакультури, досягнений медіаосвітою, що стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції — розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують[1]. Чинниками медіаграмотності є сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив[2].
Медіаграмотність – це досить таки актуальна тема, яка цікавить вчителів, адміністрацію яку можна використовувати не тільки під час виховного процесу, але й інтегрувати в різні предмети. Дуже важливим моментом для формування медіаграмотності учнів є розвиток критичного мислення та творчої медіаграмотності на уроках. Про медіаграмотність точиться багато розмов, але треба ці знання постійно вдосконалювати. Особливо зараз в умовах військового багато інформації треба вміти аналізувати та перевіряти. Тому що кожен з нас постійно знаходимось під впливом медіа, потоків інформації, які ми щоденно отримуємо, не усвідомлюються, і вони не опрацьовуються, як треба. Тому медіаграмотність повинна стати необхідним і обов'язковим елементом повсякденного життя кожного свідомого громадянина, особливо зараз в умовах війни.[3].
Поняття медіаграмотності та медіаосвіти часто змішуються[4]. В США замість терміна «медіаосвіта» (англ. media education) частіше вживається «медіаграмотність» (англ. media literacy)[5]. Проте в наукових колах медіаграмотність переважно характеризується саме як результат медіаосвіти[6].