Марка (значення)

Марка (від давн.в-нім. marke) може означати:

Марка — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Марка — знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною та певним зображенням:^[1]

Марка (бона) (нім. Marke) — інакше бона, монетоподібний чеканний знак, що правив квитанцією чи ордером на отримання або оплату, а також опізнавальним чи контрольним знаком.
Марка (поштова) (нім. Marke) — поштовий або гербовий знак різної вартості, свідчення сплати державного збору.
Марка акцизного збору — спеціальний знак, яким в Україні маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби.

Знак, клеймо на виробах, товарах із зазначенням місця їх виготовлення, якості тощо.^[1]

Знак для товарів і послуг (торгова марка) — позначення, за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від товарів та послуг інших осіб.
Видавнича марка — фірмовий знак видавництва чи друкарні (приватних чи державних), спеціалізованих на створенні книг та періодичних видань тощо.
Бренд (Марка) — фірмовий знак виробника, фабрична марка, близьке, але не тотожне поняття з популярним сучасним терміном Бренд (англ. brand), що є ширшим поняттям, наприклад, стосовно автомобілів брендом буде компанія-виробник, тоді як під маркою розумітимемо окремий серійний ряд.

Сорт, тип виробу

Марка — сорт, тип виробу, товару:^[1]

Марка — синонім до слів тип, різновид, сорт, зазвичай, по відношенню до продуктів і виробів. Наприклад, «марка сталі».

Марка (вагова і грошова одиниця) (англ. marca) — вагова і грошова одиниця у середньовічній Англії, Франції та Шотландії.
Німецька марка (нім. Mark) — німецька марка, колишня грошова одиниця Німеччини.
Фінляндська марка (фін. markka) — фінляндська марка, колишня грошова одиниця Фінляндії.
Польська марка (пол. marka polska) — польська марка, колишня грошова одиниця Польщі.

Марка (політологія) (буквально — «кордон, рубіж, прикордонна зона») — за Середньовіччя в Західній Європі феодальний округ у вигляді об'єднання селянських дворів, у якому кожна певна частка орної землі спочатку перебувала в особистій власності індивідуального селянського господарства (алод), а пасовиська, ліси, сіножаті та інші неподільні землі, угіддя (альменда) залишалися спільною власністю. Після переходу майже всіх земель до феодалів марка припинила своє існування. В 10—12 століттях за Ельбою і на Дунаї численні марки були утворені на захоплених у слов'ян землях (Майсенська марка, Лужицька та інші).^[2] З розвитком феодальних відносин більшість марок стала ядром великих феодальних князівств.^[2] Марка — територія, у Франкській державі VIII—ІХ століть, в середньовічній Німеччині та Австрії прикордонний укріплений адміністративний округ на чолі з маркграфом (великим феодалом в середньовічній Німеччині з особливими правами голосу при дворі короля, чиї земельні володіння звалися «маркою».)
- Іспанська марка — за Середньовіччя низка формально самостійних державних утворень по лінії Піренеїв, які були залежними від Франкського королівства, і стали першим плацдармом Реконкісти.
- Уккермарк
- Майсенська марка
- Лужицька марка
- Північна марка