Ліга́нд (від лат.ligo— зв'язую), адент— атом або група атомів, безпосередньо зв'язана з одним або декількома центральними атомами металу (комплексоутворювачами) в комплексній сполуці[1]. Ліганди становлять внутрішню координаційну сферу комплексної сполуки. Ліганди розрізняють за їхньою дентатністю— за числом здатних до координації електроно-донорних атомів (моно-, ди- і полідентантні).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ліганд.
ліганд π-акцепторний (рос.π-акцепторный лиганд, англ.π-acceptor ligand)— ліганд, що забирає електрони від центрального атома металу шляхом взаємодії незаповненої орбіталі ліганда із заповненою орбіталлю атома металу.
ліганд π-донорний (рос.пи-донорный лиганд, англ.pi-donor ligand)— ліганд, що віддає електрони центральному атомові металу шляхом взаємодії заповненої орбіталі ліганда з незаповненою орбіталлю атома металу.
Містковий ліганд— ліганд, який сполучає два або більше металічних центри в комплексах. Наприклад, в іоні октоаква-ді-µ-гідроксодиферум(ІІІ) такими лігандами є дві гідроксильні групи. Перед ними у формулі ставиться локант µ.
Триподальний ліганд— ліганд, який містить три гілки, кожна з донорним атомом і відгалужується від центрального атома або групи.
Бідентатний ліганд— ліганд, який має два атоми або центри, що координуються з одним центральним атомом у комплексі. Пр., 1,10-фенантролін є бідентатним лігандом заліза.