Льодовикова ера Карру
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Льодовикова ера Карру (360–260 мільйонів років тому) була другою великою льодовиковою ерою фанерозойського еону. Назву вона отримала за валунну глину (група Двика), яку знаходять у регіоні Карру ПАР (і навколишніх територіях), де свідчення існування цієї льодовикової ери були вперше чітко ідентифіковані у 19-му сторіччі.
Тектонічне зіткнення континентів Лавруссії (пізніше, з Уральським орогенезом, Лавразії) та Гондвани у Пангею, в період Герцинсько-аллеганського орогенезу, створило величезну континентальну масу в антарктичному регіоні, а закриття океанів Реїкум та Япету призвело до порушень у теплих течіях океанів Панталасса та Палеотетіс, що призвело до прогресивного охолодження літніх періодів та накопичення снігових полів в зимові періоди. Це в свою чергу сприяло зростанню гірських льодовиків та їх поступовому об'єднанню у льодовикові поля, які поступово покрили майже всю Гондвану.
Знайдені свідчення принаймні двох великих періодів зледеніння:
- перший період зледеніння пов'язують з Місісіпієм (359,2-318,1 млн років тому): льодовикові поля поширювались з центру у сучасних південній Африці та Південній Америці;
- другий період зледеніння пов'язують з Пенсильванієм (318,1-299 млн років тому);льодовикові поля поширювались з центру у сучасних Австралії та Індії.
Межа зледеніння в Антарктиді відома погано, оскільки сучасні льодовикові поля приховують свідчення.