Львівська цитадель

49.8325° пн. ш. 24.0241° сх. д. / 49.8325; 24.0241 Львівська цитадель — це пам'ятка фортифікаційного мистецтва середини ХІХ століття у Галицькому районі Львова. Зведення цитаделі велося у 1850–1856 роках.^[1] Цитадель складається з чотирьох веж-бастіонів і триповерхової будівлі казарми^[2] та розташована на узгір’ї, яке складається з трьох невеликих гір: Вроновських (Шембека), Пелчинської (Познаньської) та Калічої (Жебрацької). У листопаді 1918 р. цитадель була одним із головних фортпостів в обороні столиці ЗУНР. Під час Другої світової війни на всій території Цитаделі був концентраційний табір для військовополонених «Stalag 328»^[1]. Основним місцем утримання військовополонених були казарми та центральна площа перед ними.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Цитадель (значення).

Не плутати з Цитаделя: Львівський мілітарний альманах.

Львівська цитадель
м. Львів, вул. Грабовського, 11
Львівська цитадель. Вежа-бастіон № 2
Архітектор	Х. Реззінг, Й. Вондрашка
Початок будівництва	1850
Збудовано	1856
Тип споруди	цитадель

За часів Незалежності усі споруди комплексу перейшли у приватну власність. Одна з веж-бастіонів, що знаходиться на Познанській (Пелчинській) горі, яка височіє над долиною Пелчинського потоку (вул. Вітовського), перебуває в руїнах, інша — на цій ж самій горі знаходиться у задовільному стані. Східна вежа-бастіон, що на Калічій горі переобладнано під готель «Цитадель». Вежа-бастіон на горі Шембека (Вроновських), яка домінує на середньою частиною вул. Коперника, де під час другої світової війни знаходився концтабір «Шталаг 328». Після другої світової війни на Цитаделі стояла радянська військова частина, а згодом у 1979–1993 роках, там містився «Науково-дослідний інститут інформатики та управління ВО „Електрон“» (НДІІУ).^[3] Головний корпус, вежа-бастіон ліворуч, де містився ВЦ НДІІУ та деякі малі будівлі по периметру площі перед Цитаделлю прошли повний капітальний ремонт силами НДІІУ. За радянських часів в одній з веж-бастіонів було фондосховище Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Нині на Цитеделі існує низка самовільно зведених об'єктів. З 2007 року вежа-бастіон № 2 переобладнано у п'ятизірковий готель «Citadel» з рестораном.

Тривалий час комплекс мав статус пам'ятки місцевого значення. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929 ансамбль оборонних споруд львівської цитаделі — місце концентраційного табору «Шталаг-328» внесено до реєстру нерухомих пам’яток історії, архітектури, містобудування національного значення під № 130026-Н.^[4][5]

Галерея

• 
  Вежа-бастіон на Познанській горі під час Польсько-української війни (1918—1919)
• 
  Концтабір у форті на горі Шембека під час Другої світової війни
• 
  Вежа смерті концтабору «Шталаг-328» на Калічій Горі під час Другої світової війни
• 
  Триповерховий корпус казарм. Сучасний вигляд
• 
  Форт з іншого боку Познанської гори. Сучасний вигляд
• 
  форт на Познанській (Пелчинській) горі
• 
  Зруйнований форт на Познанській горі. Сучасний вигляд
• 
  05.2024 форт на Познанській (Пелчинській) горі
• 
  05.2024 форт на Познанській (Пелчинській) горі
• 
  05.2024 форт на Познанській (Пелчинській) горі
• 
  05.2024 форт на Познанській (Пелчинській) горі
• 
  Готель «Цитадель Інн» у форті на Калічій Горі

Див. також

• Цитадель (місцевість)

Примітки

1. Ігор Оконченко, Ольга Оконченко. Львівська цитадель. ЛЬВІВ. LEOPOLIS. LWOW. LEMBERG. GENIUS LOCI [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] ISBN 966-7790-06-1
2. Роман Маленков. Львівська Цитадель. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
3. Бондаренко, Валерій. Забута сторінка з історії львівської цитаделі. НДІІУ ПО "Электрон". Архів оригіналу за 15 листопада 2018.
4. Доротич М. Цитадель отримала статус національної пам'ятки // Високий замок. — 29 жовтня 2012. — № 201 (4825). — С. 6.
5. Реєстр пам'яток національного значення. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 19 січня 2018.

Джерела

Посилання

• Львовская цитадель на сайте замков и крепостей Украины (рос.)