![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2d/Museum_of_Anatolian_Civilizations057_kopie1.jpg/640px-Museum_of_Anatolian_Civilizations057_kopie1.jpg&w=640&q=50)
Лувійська мова
вимерла анатолійська мова індоєвропейської групи мов / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Лувійська мова?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Лувійська мова — давня індоєвропейська мова, що належить до анатолійської гілки.
Була поширена в XV—X століттях до н. е. в південній частині Хетського царства.
Лувійська мова | |
---|---|
![]() Стела з текстом, записаним лувійськими ієрогліфами. | |
Поширена в | Лувія |
Регіон | Анатолія |
Етнічність | лувійці |
Носії | мертва |
Писемність | клинопис, ієрогліфи |
Класифікація | Індоєвропейські мови |
Офіційний статус | |
Офіційна | Хетська держава |
Коди мови | |
ISO 639-3 | xld |
Споріднені мови: лікійська, сідетська мови. Можливим нащадком могла бути стародавня каппадокійська мова, але відомостей про неї майже не збереглося.
Писемність — оригінальна мішаного характеру — ідеограми і складові знаки, існувала на території Малої Азії (лувійські ієрогліфи). Деякі написи виконані клинописом, що близькі до аккадської мови.
Лувійську мову дешифрував на початку XX століття чеський учений Бедржих Грозний, що довів її приналежність до індоєвропейських мов.
У 1990-ті роки набула поширення думка, що саме лувійською мовою говорили жителі стародавньої Трої. Під час розкопів міста виявлено офіційну канцелярську печатку з лувійським письмом.