![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/Skj%25C3%25B6ldebrand-Fell_Lapps.jpg/640px-Skj%25C3%25B6ldebrand-Fell_Lapps.jpg&w=640&q=50)
Лопь
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лопь (пізніше лопарі́) — один з етнонімів саамів (фіно-угорського народу у Скандинавії та на Кольському півострові); руська (лопь), а потому російська і українська (лопарі) назва-екзонім цього народу.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/85/Skj%C3%B6ldebrand-Fell_Lapps.jpg/320px-Skj%C3%B6ldebrand-Fell_Lapps.jpg)
У давньоруських джерелах зустрічаються два імені лопі:
Щодо етимології назви «лопь», вона як і лапландці (інший екзонім саамів, трохи ширший за змістом, бо охоплює всіх мешканців області Лапландія), традиційно пов'язується з назвою лапп (lapp), яку по відношенню до саамів вживали вікінги, і яка, в свою чергу, імовірно, походить від фінського слова lappalainen, яким фіни називали взагалі всіх лісових жителів, дикунів.
Вікінги на початку 2-го тис. н. е. перебували у районі Ладозького озера, саме від яких, назва lapp з'являється спочатку у шведській мові і поширюється потому по всій Європі, а з ХІІІ століттях фіксується також у руських літописах. Так зокрема, до сьогодні дійшли письмові відомості про переговори новгородського князя Олександра Невського та норвезького короля Хакона IV Старого про розмежування володінь у Лапландії (Фіннмарці), датовані 1251 роком. Очевидним є те, що і в більш ранній час новгородці контактували з саамами (є свідчення в документах про лонь бл. 1000 року). У 1323 році за Ореховецьким договором лопські (саамські) землі назавжди були поділені між Новгородською республікою та скандинавськими країнами.
У російській (а також українській) літературі, в тому числі науковій, термін лопарі стало закріпився, лишаюшись активним фактично до середини ХХ століття, коли він був замінений на міжнародний етнонім-автонім саами, саамі.
За назвою лопь, лопарі названий мінерал класу оксидів і гідроксидів — лопарит.