Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лондонська угода[1] — угода, підписана в Лондоні 19 квітня 1839 року представниками Великої Британії, Австрії, Франції, Пруссії, Росії та Нідерландів. Відповідно до цієї угоди європейські держави визнавали та гарантували незалежність і нейтральний статус Бельгії, а також підтвердили незалежність Люксембургу. Широкої відомості за часів Першої світової війни набула нищівна оцінка цієї угоди німецького канцлера фон Бетман-Гольвега, який називав Лондонську угоду «клаптиком паперу», що використовувалось в антинімецькій пропаганді країн Антанти.
Лондонська угода | |
---|---|
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 19 квітня 1839 |
Місце | Лондон |
Підписанти | |
Медіафайли у Вікісховищі |
З 1815 року Бельгія стала частиною Об'єднаного королівства Нідерландів. Відповідно до угоди, з південних провінцій цього королівства було утворено Бельгійське королівство, а провінція Лімбург була розділена на бельгійську та нідерландську частини.
Те саме сталось із Люксембурзьким герцогством, на двох третинах території якого було утворено бельгійську провінцію Люксембург. Саме герцогство залишилось в особистій унії з Нідерландами.
Зеландська Фландрія була відокремлена від Бельгії та увійшла до складу нідерландської провінції Зеландія, оскільки голландці не бажали, щоб бельгійці могли контролювати гирло Шельди; натомість їм довелось гарантувати вільну навігацію Шельдою до Антверпена.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.