![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/IBM_Blue_Gene_P_supercomputer.jpg/640px-IBM_Blue_Gene_P_supercomputer.jpg&w=640&q=50)
Логічне програмування
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Логі́чне програмува́ння — парадигма програмування, та також розділ дискретної математики, що вивчає методи і можливості цієї парадигми, засновані на виведенні нових фактів з даних фактів відповідно із заданими логічними правилами. Логічне програмування засноване на теорії математичної логіки. Найвідомішою мовою логічного програмування є Prolog, що є за своєю суттю універсальною машиною виводу, що працює в припущенні замкненості системи фактів.
![]() | Ця стаття є сирим перекладом з англійської мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (березень 2018) |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/IBM_Blue_Gene_P_supercomputer.jpg/640px-IBM_Blue_Gene_P_supercomputer.jpg)
Першою мовою логічного програмування була мова Planner, в якій була закладена можливість автоматичного виведення результату з даних і заданих правил перебору варіантів. Planner використовували для, зниження вимог до обчислювальних ресурсів (за допомогою методу пошуку з поверненням) і для виведення фактів без активного використання стеку. Потім була розроблена мова Prolog, яка не вимагала плану перебору варіантів і була, в цьому сенсі, спрощенням мови Planner.
На основі ідей Planner були створені такі мови логічного програмування, як: QA-4, Popler, Conniver і QLISP. Мови програмування Mercury[en], Visual Prolog[en], Oz[en] і Fril[en] були створені на основі Prolog. На основі мови Planner було розроблене також декілька альтернативних мов логічного програмування, не заснованих на методі пошуку з поверненням, наприклад, Ether.