Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ю́рій Ві́кторович Ле́гун (* 7 травня 1967, село Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області) — український історик. Фахівець у галузях джерелознавства, історії селянства й спеціальних історичних дисциплін, зокрема генеалогії та геральдики. Доктор історичних наук (2007), професор (2013).
Юрій Вікторович Легун | |
---|---|
Народився | 7 травня 1967 (57 років) Нова Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
Місце проживання | Вінниця |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | ВДПУ |
Галузь | історія, генеалогія, геральдика |
Заклад | Державний архів Вінницької області |
Посада | директор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | А. Слюсаренко |
Батько — Легун Віктор Антонович — інженер сільського господарства, працював на керівних посадах у Вінницькій області, мати — Легун (Іванчук) Христина Василівна — вчителька. З 1974 року родина переїхала до Вінниці. Навчався у ЗСШ № 6. У 1984 році став студентом історичного факультету Вінницького державного педагогічного інституту (нині Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського). У 1985—1987 роках служив у лавах Радянської армії. У 1990 році разом з Юрієм Савчуком, Ігорем Лановим, Русланом Білецьким і Олександром Панасюком брав участь у кінному козацькому поході на Чортомлицьку січ (нині с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області), де відбувалося святкування 500-ліття Запорозького козацтва.
1991 року з відзнакою закінчив навчання у ВНЗ. Відтоді працював на різних викладацьких посадах у Вінницькому сільськогосподарському інституті (пізніше — Вінницькому національному аграрному університеті). Навчався в аспірантурі (1992—1995) і докторантурі (2002—2005) Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2006 року очолив новостворену кафедру етнології Вінницького педуніверситету. Ініціював співпрацю Інституту історії, етнології і права (колишнього історичного факультету) з Варшавським університетом та Університетом імені кардинала Стефана Вишинського. Кафедра розпочала дослідження усної історії, історії фотографії, некрополістики регіону.
З березня 2009 року — директор Державного архіву Вінницької області. Продовжує викладацьку роботу, як сумісник (до 2012 року — у Вінницькому педагогічному, далі — в аграрному університеті). Регулярно проводить пошукову роботу у закордонних архівах (США, Польща, Росія). Підготував до друку матеріали з архівів УВАН та НТШ у Нью-Йорку, пов'язані з емігрантами-подолянами (В.Приходько, Л.Мосендз, І.Губаржевський).
Одружений із Легун (Іванченко) Оленою Миколаївною. Дружина — кандидат психологічних наук. Мають трьох дочок — Ганну (1993), Ольгу (1995) і Меланію (2007).
1995 року захистив кандидатську дисертацію «Розвиток науки в Україні у 60-х роках XX ст.» (науковий керівник — доктор історичних наук А. Г. Слюсаренко). У 2007 році захистив докторську дисертацію «Джерела з генеалогії селян Подільської губернії: стан збереження, інформативне наповнення, класифікація (1793—1917 рр.)» (науковий консультант — доктор історичних наук М. Г. Щербак).
Автор прапора міста Вінниці, герба і прапора Вінницького району, співавтор герба Вінницької області, герба смт Муровані Курилівці та ін. Член Українського геральдичного товариства. З 2006 року — співзасновник та почесний голова ГО «Вінницьке історичне товариство».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.