Кістяківський Олекса́ндр Фе́дорович (14 (26) березня 1833, Городище, Менський район — 13 (25) січня 1885, Київ) — український вчений-криміналіст та історик права, діяч українського національного відродження, батько Володимира, Богдана та Ігоря Кістяківського. Разом із В. Вовком-Карачевським та В. Науменком[2] є співавтором відомого «Словаря української мови»[джерело?].
Олександр Федорович Кістяківський | |||
---|---|---|---|
Народився | 14 (26) березня 1833 Городище, Менський район, Україна | ||
Помер | 13 (25) січня 1885[1] (51 рік) Київ, Російська імперія | ||
Поховання | Байкове кладовище | ||
Країна | Російська імперія | ||
Національність | українець | ||
Діяльність | криміналіст, правник, історик | ||
Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | ||
Галузь | історія права | ||
Заклад | Київський університет | ||
Батько | Федір Омелянович Кістяковськийd | ||
Брати, сестри | Василь Федорович Кістяковськийd | ||
Діти | Кістяківський Володимир Олександрович Кістяківський Богдан Олександрович Ігор Олександрович Кістяківський Q130271689? | ||
Нагороди | |||
Кістяківський Олександр Федорович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 14 (26 березня) 1833 року у селі Городищі Сосницького повіту Чернігівської губернії (тепер Менського району Чернігівської області) в родині священика. В 1852 році закінчив Чернігівську духовну семінарію, у 1857 році юридичний факультет Київського університету. З 1864 року — приват-доцент, а з 1869 року — професор кримінального права цього ж університету.
Досліджував і здійснив редакцію видатної юридичної пам'ятки «Права, по которым судится малороссийский народ» (1879). Перебуваючи в Петербурзі, виконував обов'язки заступника редактора українського журналу «Основа». В 1882 році висловив бажання увійти до складу Київської Громади, хоча тоді вона вже існувала нелегально. Брав участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, надавав матеріальну підтримку у виданні українських книжок.
Помер 13 (25 січня) 1885 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. 7 червня 2021 двоє зловмисників здійснили спробу викрасти латунне погруддя вченого з його надгробка, але їм перешкодили співробітники поліції[3].
Громадська і наукова робота
Був одним з ініціаторів створення та головою Київського юридичного товариства. Опублікував близько 70 наукових статей у журналах «Киевская Старина» і «Киевские Университетские Известия».
Досліджував українське звичаєве право, історію права та судовий устрій Гетьманщини. Зібрав і видав збірник законів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1879). Автор праць:
- «Дослідження про смертну кару» [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.] (1867);
- «Елементарний підручник загального кримінального права» (1875) та інших.
- Щоденник (1874—1885). У двох томах. — К., 1994. — Т. 1; — К., 1995. — Т. 2.
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.