Курд Юрґенс

Курд Ю́рґенс (нім. Curd Jürgens; 13 грудня 1915, Мюнхен — 18 червня 1982, Відень) — австрійський театральний та кіноактор німецько-французького походження.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юргенс.

Курд Юрґенс
нім. Curd Jürgens
Зображення
Ім'я при народженні	Курд Густав Андреас Готтліб Франц Юрген Юргенс
Дата народження	13 грудня 1915(1915-12-13)
Місце народження	Мюнхен, Німецька імперія
Дата смерті	18 червня 1982(1982-06-18) (66 років)
Місце смерті	Відень , Австрія
Поховання	Віденський центральний цвинтар
Громадянство	Австрія
Професія	актор, кінорежисер
Кар'єра	1935 — 1982
Нагороди	медаль Кайнцаd
IMDb	ID 433819
Курд Юрґенс у Вікісховищі

Життєпис

Курд Юрґенс народився в забезпеченій сім'ї. Його батько був комерсантом з Гамбурга, мати французькою учителькою. В юнацькі роки працював репортером, паралельно навчався акторській майстерності, закінчивши школу Віллі Форста при кіностудії УФА. З 1934 року працював у німецьких та австрійських театрах.

Дебютував в кіно у 1935 році, зігравши роль кайзера Франца Йосифа Австрійського у фільмі Герберта Мейча «Імператорський вальс». Після свого дебюту в кіно продовжував грати в театрах Берліна та Відня.

У 1944 році Курда Юрґенса було відправлено за «політичну неблагонадійність» до трудового концтабору^[de] в Угорщині, звідки він утік через три тижні^[1]. Після війни отримав австрійське громадянство.

Популярність Юрґенсу принесла головна роль у фільмі Гельмута Койтнера «Генерал диявола» (1955), завдяки якій він був визнаний найкращим актором на Венеційському кінофестивалі у 1955 році. За цим фільмом пішов ряд цікавих пропозицій ролей з Франції та Голлівуду. З початку 70-х років знімався переважно в розважальному і комерційному американському та європейському кіно, зігравши понад 100 ролей у фільмах та телесеріалах. Як режисер поставив п'ять фільмів за власними сценаріями.

Помер у Відні 18 червня 1982 року від серцевого нападу, ще до закінчення фільму «Тегеран-43», у якому він в цей час знімався. Похований на Центральному цвинтарі Відня.

Особисте життя

Був п'ять разів одружений.

Жив у Франції, але часто повертався до Відня, щоб виступати на сцені. Він помер там від серцевого нападу 18 червня 1982 року. Кілька років тому він переніс серцевий напад. Під час цього він мав передсмертний досвід, коли він стверджував, що помер і потрапив до пекла. Юргенс був похований на Центральному кладовищі Відня.

Його зріст становив 1,92 метри (6 футів 4 дюйми).^[2] Бріжит Бардо прозвала його «нормандською шафою» під час їхньої роботи для Et Dieu… créa la femme.^[3]

Влітку 1957 року у Юргенса був короткий, але насичений роман з актрисою Ромі Шнайдер.^[4]

Обрана фільмографія

Могила Курта Юрґенса на Центральному цвинтарі у Відні

Рік	Назва українською	Оригінальна назва	Роль
1935	Імператорський вальс	Königswalzer
1940	Оперета	Operette
1942	Моцарт	Wen die Götter lieben	імператор Франц Йосиф II
1949	Віденські дівчата	Венские девушки	Граф Лехенберг
1955	Генерал диявола	Des Teufels General	Гаррі Харрас
1955	Пацюки	Die Ratten	Бруно Мехелке
1956	І Бог створив жінку	Et Dieu… créa la femme	Ерік Каррадін
1957	Шпигуни	Les Espions	Алекс
1959	Пором у Гонконг	Ferry to Hong Kong	Марк Бертран Конрад
1960	Вернер фон Браун	Wernher von Braun	Вернер фон Браун
1961	Тріумф Михайла Строгов	Le triomphe de Michel Strogoff	Михайло Строгов
1961	Тригрошова опера	Die Dreigroschenoper	Мекхіт — «Меккі-ніж»
1962	Найдовший день	The Longest Day	Гюнтер Блюментрітт
1963	Замок у Швеції	Chateau En Suede
1965	Вінок з маргариток	Das Liebeskarussell
1969	Битва на Неретві	Битка на Неретви	генерал Лорінг
1970	Вальс Мефістофеля	The Mephisto Waltz
1973	Байки зі склепу	The Vault of Horror
1974	Жорстокі битви на м'яких ліжках	Soft Bed Hard Battles
1977	Шпигун, який мене кохав	The Spy Who Loved Me	Карл Стромберг
1978	Прекрасний жиголо, бідний жиголо	Schöner Gigolo, armer Gigolo
1980	Тегеран-43	Teheran-43	адвокат Легрен

Примітки

1. Karney, Robyn (1984). The Movie Stars Story. Outlet.
2. Sill, Oliver (1991). Zerbrochene Spiegel (нім.). Walter de Gruyter. с. 227. ISBN 978-3-11-012697-6. Процитовано 8 травня 2009. quoting Holba et al. Reclams deutsches Filmlexikon, Stuttgart 1984, p. 181, ISBN 978-3-15-010329-6
3. Curd Jürgens im Porträt (нім.). Hubert Burda. Процитовано 8 травня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
4. Balfanz, Eckhard (10 червня 2012). Liebesbeweise: Romy Schneider liebte Curd Jürgens – für 2 Wochen. Die Welt.

Посилання

• Юрґенс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Курд Юрґенс [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] на oKino.ua
• Бібліографія. Курд Юрґенс // Німецька національна бібліотека
• Curd Jürgens Estate
• Фото Курда Юргенса [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.]