Куприкова кістка

Ку́прикова кістка (лат. os coccygis), ку́прик (coccyx) — кістка в людини, яка зростається з вершиною крижів. Куприк утворений 1–5 (частіше 4) зрослими рудиментарними хребцями. Зростання відбувається у віці 12—25 років.

Куприкова кістка
Анатомічна локалізація	posterior part of pelvisd
З'єднується з	крижова кістка, Sacrospinous ligamentd, sacrotuberous ligamentd і Gluteal aponeurosisd
Ідентифікатор NCI Thesaurus	C12696
Куприкова кістка у Вікісховищі

Куприк

Назва

Латинська назва coccyx походить від грец. κόκκυξ — «зозуля»^[1]; у працях Герофіла так називався кінець хребцевого стовпа^[2]. Назва пояснюється схожістю кісточок куприка на дзьоб птаха^{[1][2][3][4][5][6]}. У XVI столітті Андреас Везалій писав (використавши латинську кальку os cuculi): os cuculi, a similitudine rostri cuculi avis («зозулина кістка показує схожість з дзьобом зозулі»)^[2]. Французький анатом XVI—XVII століть Жан Ріолан Молодший, проте, дає назві своє, доволі дотепне пояснення: quia crepitus, qui per sedimentum exeunt, ad is os allisi, cuculi vocis similitudinem effingunt^[2] («тому що звук виходу газів з ануса, при зіткненні їх з цією кісткою, показує схожість зі звуками зозулі»). Друга етимологічна версія уявляється малообґрунтованою^[2][3].

Поряд з os coccygis, coccyx та калькованою назвою os cuculi, засвідчена інша латинська назва — os caudae^[2][7] («кістка хвоста»).

Українська назва походить від ранішого купер, прасл. *kuprъ, пов'язаного з *kupa^[8].

Будова

У жінок та рідше чоловіків хребці куприкової кістки зберігають рухливість у своїх суглобах. У жінок єдині рухи в цих суглобах відбуваються під час пологів, коли пологові шляхи жінки розширюються під час зганяння плода.

Куприковий відділ хребта людини відповідає хвосту хребтових тварин.

У тварин

Головною кісткою куприка птахів є пігостиль.

Примітки

1. Klein, E. (1971). A comprehensive etymological dictionary of the English language. Dealing with the origin of words and their sense development thus illustration the history of civilization and culture. Amsterdam: Elsevier Science B.V.
2. Hyrtl, J. (1880). Onomatologia Anatomica. Geschichte und Kritik der anatomischen Sprache der Gegenwart. Wien: Wilhelm Braumüller. K.K. Hof- und Universitätsbuchhändler.
3. Kraus, L.A. (1844). Kritisch-etymologisches medicinisches Lexikon (Dritte Auflage). Göttingen: Verlag der Deuerlich- und Dieterichschen Buchhandlung.
4. Panourias, I.G.; Stranjalis, G.; Stavrinou, L.C.; Sakas, D.E. (2011). The Hellenic and Hippocratic origins of the spinal terminology. Journal of the History of the Neurosciences. 20: 177—187.
5. Foye, Patrick M; Buttaci, Charles J (3 червня 2008). Coccyx Pain. eMedicine. Архів оригіналу за 14 жовтня 2008. Процитовано 6 вересня 2020.
6. Sugar, Oscar (February 1995). Historical Perspective Coccyx: The Bone Named for a Bird. Spine. 20 (3): 379—383. doi:10.1097/00007632-199502000-00024. ISSN 0362-2436. PMID 7732478.
7. Schreger, C.H.Th.(1805). Synonymia anatomica. Synonymik der anatomischen Nomenclatur. Fürth: im Bureau für Literatur.
8. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

Література

• Людина. Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
• «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.

Джерела

• Анатомія людини