Крісювік
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Крісювік (ісл. Krýsuvík) — область площею близько 40 км², що включає зони геотермальної і вулканічної активності, а також однойменне поселення, розташована на півдні півострова Рейк'янесскагі в Ісландії[1]. Знаходиться в середині зони розлому Серединно-Атлантичного хребта, перетинає Ісландію.
| Крісювік | |
 | |
| Країна |
 Ісландія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Гапнарф'єрдюр |
| Розташований на природоохороній території | Reykjanesfólkvangurd |
| Розташовується на водоймі | Атлантичний океан |
| У межах природно-географічного об'єкта | Рейк'янесскаґі |
| Описано за адресою | icelandicvolcanoes.is//?volcano=KRY(англ.) |
| Орієнтація | південь-південний захід[d] |
 | |
 | |
 Крісювік у Вікісховищі | |
У Крісювіку знаходиться кілька геотермальних полів. Найвідомішим з них є Сельтун. Тут сформувалися сольфатари, фумароли, грязьові котли і гарячі джерела. Грунт має відтінки червоного, жовтого і зеленого кольорів.[2]
У 1722—1728 рр. і в XIX столітті тут розроблялися родовища сірки, яка експортувалася в Європу для використання у військових цілях. Німецький учений Роберт Бунзен відвідав цю область в 1845 р і, грунтуючись на проведених тут дослідженнях сольфатари, запропонував гіпотезу про формування сірчаної кислоти в природі.
Сельтун — популярна туристична область. Звідси починаються позначені туристичні стежки до хребта Свейблюхаулс.
Назву Крісювік носить покинуте поселення, що розташоване за декілька сотень метрів на південь від геотермального поля Сельтун. Раніше маєток з такою назвою знаходився біля узбережжя (звідси «-вік», що означає затоку або бухту в назві), проте між 1151 і 1188 роками воно постраждало в результаті виверження вулкану Трьодладінгья.[3]
У XIX столітті тут розташовувалися декілька ферм з опалювальними геотермальною енергією теплицями. Однак з початку 20 століття Крісювік став занепадати, і до 1950-х років, коли аграрна діяльність перестала приносити прибуток, ферми були закриті.
На південь і південний схід від поселення, поруч з геотермальними полями знаходяться кілька маар — кратерів, сформованих вибухами перегрітих підземних вод. Розташоване на схід від траси 42 синьо-зелене озеро Грайнаватн (колір пов'язаний з присутністю водоростей і дрібних частинок), яке є найбільшою подібною водоймою (до 46 метрів в глибину і 350 метрів в ширину), утворилося в одному з таких маар. Поблизу від Грайнаватна можна знайти ксеноліти, що містять олівін. По обидва боки від дороги знаходяться два маленьких озера під назвою Ейгюн («очі»).
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
