Система космічного запуску багаторазового використання
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Система космічного запуску багаторазового використання — система, що поєднує ракету-носій або літак-носій та космічний корабель або суборбітальний чи космічний літак, що має змогу повністю або структурними частинами неушкодженою повертатися на Землю (або на поверхню іншої планети) і застосовуватися таким чином повторно (можливо, багато разів).
Поки ще не створено жодної повністю багаторазової системи для космічних запусків, але, наприклад, для польоту Спейс Шаттл використовувалися багаторазові космічний корабель і бокові ракетні прискорювачі. Але зовнішній паливний бак після відстиковки знищувався під час падіння в атмосфері.
Найближче до повної багаторазовості використання наблизилася компанія SpaceX із їх поточними версіями ракет сімейства Falcon. 22 грудня 2015 року їм вдалося без пошкоджень приземлити перший ступінь.[1][2] А вже 30 березня 2017 року було посаджено на плаваючу в океані платформу ASDS перший ступінь, що вже запускався раніше.[3]
6 лютого 2018 року під час тестового польоту Falcon Heavy неушкодженими було повернено два бокові ядра-прискорювачі.[4]
Їхні космічні кораблі Dragon також здатні повертатися на Землю.
Наразі SpaceX працює над поверненням обтікача корисного вантажу.
Також SpaceX розробляє систему запусків BFR (нижній ступінь, Космічний корабель та Танкер для дозаправки на орбіті), складові якої будуть повністю багаторазовими. Головне призначення BFR — колонізація Марса.
У 2015 році компанії Blue Origin вдалося здійснити приземлення капсули New Shepard (призначеної для космічного туризму), що піднялася на висоту трохи більше 100 км, та її нижнього ступеня. Але це був лише тестовий політ. Також Blue Origin розробляє потужну систему запуску багаторазового використання New Glenn.