Loading AI tools
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Восьмитисячники чи Гори-восьмитисячники — поширена назва найвищих гірських вершин світу, чия висота над рівнем моря перевищує 8000 метрів.
Всього на Землі налічується 14 восьмитисячників. Насправді на планеті таких вершин набагато більше, але при включенні в список восьмитисячників враховуються лише вершини, що знаходяться на значній відстані одна від одної. Багато восьмитисячників мають по кілька вершин: так, Броуд-пік має дві вершини заввишки понад 8000 м: Допоміжну (8028 м) і Головну (8051 м), Шишабангма також має Центральну вершину (8013) і Головну (8027 м).
Усі 14 восьмитисячників світу знаходяться в Центральній Азії на території Непалу, Китаю (Тибетський автономний район), Індії та Пакистану (спірний Кашмір).
10 восьмитисячників розташовані в Гімалаях, 4 — в Каракорумі.
Завоювання «Корони Землі» — так називається підкорення всіх 14 восьмитисячників планети — є мрією кожного альпініста. На даний момент (2017) це вдалося лише 38-ми альпіністам (35-м чоловікам і 3-м жінкам)[13].
Перша спроба сходження на восьмитисячник була зроблена експедицією англійців Альберта Ф. Маммери і Дж. Нормана Коллі на Нангапарбат, на території Кашміру (сучасний Пакистан) у 1895 році. Ця спроба не вдалася. Маммери і два його провідники-гуркхи, Раґобір і Гоман Сінгх, загинули під лавиною.
Перше документально підтверджене успішне сходження на восьмитисячник зробили французи Моріс Ерцог і Луї Лашеналь, вони досягли вершини Аннапурни I північною стіною 3 червня 1950 року.
Першими людьми, які підкорили у 1953 році найвищий восьмитисячник планети Еверест, стали непальський шерпа Тенцинґ Норгей і новозеландець Едмунд Гілларі.
Першою людиною, яка піднялася на всі 14 восьмитисячників був італійський альпініст Райнгольд Месснер. Він завершив всі сходження 16 жовтня 1986 року. Рік по тому, в 1987 році польський альпініст Єжи Кукучка став другою людиною, що зробила ці сходження. Характерною особливістю Месснера було те, що він не використовував для сходження балони з киснем. Цей рекорд протримався дев'ять років, і був повторений тільки у 1995 році швейцарцем Ерхардом Лоретаном. На кінець 2014 року в цілому 34 людини підкорили всі 14 найвищих піків Землі. Це дуже небезпечні сходження, принаймні чотири людини загинули при досягненні цієї мети. Таші Пурба з Непалу зробив найбільше підйомів на восьмитисячники, 26 підйомів в період між 1998 і 2011 роками.[14] Хуаніто Оярзабаль, з 1985 по 2011 роки зробив 25 підйомів.[15]
Країни з найбільшою кількістю альпіністів, які піднялися на всі 14 восьмитисячників є: Італія і Південна Корея — по 5 альпіністів; Іспанія — 4 альпіністи; Казахстан та Польща — по 3 альпіністи. Перша жінка, яка стверджує, що підкорила всі 14 вершин восьмитисячників була О Ин Сон з Південної Кореї, заявивши, що вона завершила всі сходження підйомом на Аннапурну 27 квітня 2010 року.[16] Правда спільнота альпіністів виражає сумніви з приводу цього твердження, тому що немає підтвердження, що була підкорена Канченджанґа.[17] Пізніше, у 2010 році, іспанка Едурне Пасабан була оголошена першою жінкою, яка піднялася на всі 14 восьмитисячників.[18]
У серпні 2011 року австрійська альпіністка Герлінде Кальтенбруннер стала першою жінкою, що піднялася на 14 восьмитисячників без застосування додаткового кисню.[19][20]
В даному списку вказані альпіністи, які підкорили всі 14 восьмитисячників, і це було офіційно підтверджено[21], завоювавши неофіційний титул «Корона Землі».
02 — список людей, які піднялися на всі 14 восьмитисячників без кисневого пристрою.
Місце | Всі без O2 |
Ім'я, прізвище | Період | ДН | Вік | Країна
|
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1 | Райнгольд Месснер | 1970-1986 | 1944 | 42 | Італія |
2 | Єжи Кукучка | 1979-1987 | 1948 | 39 | Польща | |
3 | 2 | Ерхард Лоретан | 1982-1995 | 1959 | 36 | Швейцарія |
4 | [22] | Карлос Карсоліо | 1985-1996 | 1962 | 33 | Мексика |
5 | Кшиштоф Веліцькі | 1980-1996 | 1950 | 46 | Польща | |
6 | 3 | Хуаніто Орзабал | 1985-1999 | 1956 | 43 | Іспанія |
7 | Серджо Мартіні | 1983-2000 | 1949 | 51 | Італія | |
8 | Парк Юнг-сеок | 1993-2001 | 1963 | 38 | Південна Корея | |
9 | Ум Гонг-гіл | 1988-2001 | 1960[23] | 40 | Південна Корея | |
10 | 4 | Альберто Іньюратегі | 1991-2002[24] | 1968 | 33 | Іспанія |
11 | Хан Ван Йон | 1994-2003 | 1966 | 37 | Південна Корея | |
12 | 5[25] | Ед Вістурс | 1989-2005 | 1959 | 46 | США |
13 | 6[26][27][28] | Сільвіо Мондинеллі | 1993-2007 | 1958 | 49 | Італія |
14 | 7[29] | Іван Вальєхо | 1997-2008 | 1959 | 49 | Еквадор |
15 | 8[30] | Денис Урубко | 2000-2009 | 1973 | 35 | Казахстан |
16 | Ральф Дуймовітц | 1990-2009 | 1961[31] | 47 | Німеччина | |
17 | 9 | Вейкко Густафссон | 1993-2009 | 1968 | 41 | Фінляндія |
18[32] | Ендрю Лок | 1993-2009 | 1961[33] | 48 | Австралія | |
19 | 10 | Жуан Гарсіа | 1993-2010 | 1967 | 43 | Португалія |
20[34] | Пйотр Пустельник | 1990-2010 | 1951 | 58 | Польща | |
21[35] | Едурне Пасабан | 2001-2010 | 1973 | 36 | Іспанія | |
22[36] | Абеле Бланк | 1992-2011[37][38] | 1954 | 56 | Італія | |
23 | Мінгма Шерпа[en] | 2000-2011[37] | 1978 | 33 | Непал | |
24 | 11 | Герлінде Кальтенбруннер | 1998-2011[37] | 1970 | 40 | Австрія |
25 | Василь Півцов | 2001-2011[37] | 1975 | 36 | Казахстан | |
26 | 12 | Максут Жумаєв | 2001-2011[37] | 1977 | 34 | Казахстан |
27 | Кім Жае-су (Jae-Soo Kim) | 2000-2011[37] | 1961 | 50 | Південна Корея | |
28 | 13 | Маріо Панзері | 1988-2012[39] | 1964 | 48 | Італія |
29 | Хіротака Такеучі | 1995—2012[40] | 1971 | 41 | Японія | |
30 | Чханг Дава Шерпа[en] | 2001—2013[37] | 1982 | 30 | Непал | |
31 | 14 | Кім Чанг-Хо | 2005—2013[37] | 1970 | 43 | Південна Корея |
32 | Хорхе Еґочейга | 2002-2014[37][41] | 1968 | 45 | Іспанія | |
33 | 15 | Радек Ярош | 1998-2014[37] | 1964 | 50 | Чехія |
34/35[42] | 16/17 | Нівес Мерой | 1998-2017[43] | 1961 | 55 | Італія |
34/35[42] | 16/17 | Романо Бенет | 1998-2017[43] | 1962 | 55 | Італія Словенія |
36 | 18 | Петер Гамор | 1998-2017[44] | 1964 | 52 | Словаччина |
37 | 19 | Азім Ґейхісаз | 2008-2017[45] | 1981 | 37 | Іран |
38 | Ферран Латорре | 1999-2017[46] | 1970 | 46 | Іспанія | |
39 | 20 | Оскар Кадяч | 1984-2017[47] | 1952 | 64 | Іспанія |
40 | Чжан Лянг | 2000-2018[48] | 1964 | 54 | КНР |
Претензії альпіністів на підкорення всіх 14 восьмитисячників, які не достатньо були підтверджені, чи альпіністи піднімалися на «неголовні» вершини цих восьмитисячників.
Ім'я, прізвище | Період | ДН | Вік | Країна | Вершина під сумнівом |
---|---|---|---|---|---|
Фаусто Де Стефані | 1983-1998 | 1952 | 46 | Італія | Лхоцзе, 1997[49] |
Владислав Терзиул[50] | 1993-2004 (загинув)[51] | 1953 | 49 | Україна | Броуд-пік 1995, Шишабангма, 2000[52][53] |
Алан Гінкес | 1987-2005 | 1954 | 53 | Велика Британія | Чо-Ойю, 1990[54][55] |
О Ин Сон | 1997-2010 | 1966 | 44 | Південна Корея | Канченджанґа, 2009[56][57][58][59] |
Карлос Паунер[es] | 2001-2013 | 1963 | 50 | Іспанія | Шишабангма, 2012[60] |
Статистика смертності при сходжені на восьмитисячники станом на березень 2012 року[1]
№ | Вершина | Всього сходжень | Загибло на спуску | % загиблих на спуску | Всього загинуло | Загальний % загиблих |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Аннапурна I | 191 | 9 | 4,7 | 61 | 31,9 |
2 | К2 | 306 | 31 | 10,1 | 81 | 26,5 |
3 | Нанга Парбат | 335 | 7 | 2,1 | 68 | 20,3 |
4 | Дхаулагірі | 448 | 8 | 1,9 | 69 | 15,4 |
5 | Канченджанґа | 283 | 8 | 2,8 | 40 | 14,2 |
6 | Манаслу | 661 | 5 | 0,8 | 65 | 9,9 |
7 | Гашербрум I | 334 | 7 | 2,1 | 29 | 8,7 |
8 | Макалу | 361 | 13 | 3,6 | 31 | 8,6 |
9 | Шишабангма | 302 | 3 | 1,0 | 25 | 8,3 |
10 | Броуд-пік | 404 | 5 | 1,2 | 21 | 5,3 |
11 | Еверест | 5656 | 58 | 1,02 | 223 | 4,0 |
12 | Лхоцзе | 461 | 3 | 0,7 | 13 | 2,8 |
13 | Гашербрум II | 930 | 5 | 0,5 | 21 | 2,3 |
14 | Чо-Ойю | 3138 | 10 | 0,3 | 44 | 1,4 |
Загалом | 13810 | 172 | 1,25 | 791 | 5,7 |
.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.