Корну

Ко́рну (лат. cornu — «ріг») — мідний духовий інструмент, який використовували в армії Стародавнього Риму. Корну використовували у римській армії як сигнальний інструмент поряд з буциною, а також у різних урочистих церемоніях. Музикант, що грав на корну, називався ко́рніцен або ко́рнікен (cornicen, множина cornicinēs).

Рельєф зі зображенням корніценів та буцинаторів на Колоні Траяна у Римі

Корну був подібний до буцини, проте дещо менший, близько 3 м завдовжки, являючи собою вузьку мідну циліндричну трубу, з мундштуком у формі чашки, зігнуту у вигляді широкої літери «G» та розтрубом, за який корніцен утримував інструмент під час гри. Впоперек інструмента проходила розтяжка.

Див. також

• Римська туба
• Горн (музичний інструмент)

• 
  Корну, знайдений на місці римського табору в долині Рейну
• 
  Трубач-корніцен. Сучасна реконструкція
• 
  Корну з музею в місті Ален, Німеччина
• 
  Корніцен і декан. Сучасна реконструкція

Посилання

• Корну на LacusCurtius(англ.)