Loading AI tools
Корисні копалини Саудівської Аравії
На тер. Саудівської Аравії відкриті і розвідані родовища нафти і природного горючого газу, руд заліза, золота, міді, цинку, срібла, свинцю, піриту, фосфоритів, магнезиту, мармуру, солі, вапняків і інш. (табл.).
Таблиця. — Основні корисні копалини Саудівської Аравії станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини |
Запаси |
Вміст корисного компоненту в рудах, % |
Частка у світі, % | |
Підтверджені |
Загальні | |||
Боксити, млн т |
102 |
213 |
58 (Al2O3) |
0,4 |
Барит, тис. т |
100 |
100 |
95 (BaSO4) |
|
Залізні руди, млн т |
450 |
750 |
42 (Fe) |
0,3 |
Золото, т |
72 |
117 |
0,7–3,7 г/т |
0,1 |
Мідь, тис. т |
689 |
2226 |
1,79 (Cu) |
0,1 |
Нафта, млн т |
36137 |
|
|
26,03 |
Природний горючий газ, млрд м3 |
5773 |
|
|
3,9 |
Свинець, тис. т |
70 |
70 |
1,3 (Pb) |
0,1 |
Фосфорити, млн т |
44,7 |
250 |
21 (Р2О5) |
0,88 |
Цинк, тис. т |
1400 |
2400 |
4,6 (Zn) |
0,5 |
Кремнезем, млн куб.м. |
|
6,24 |
|
|
Вуглеводні. Основне багатство країни — нафта і газ. За запасами нафти країна займає 1-е місце у світі (2003). Майже вся територія Саудівської Аравії входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки і лише вузька смуга узбережжя Червоного моря з прилеглим шельфом — до нафтогазоносного басейну Червоного моря, в якому відкрите одне газоконденсатне родовище Баркан (початкові промислові запаси близько 68 млн т), де продуктивні пісковики світи бед (міоцен) на глибині 1,9-2 км. У нафтогазоносному басейні Перської зат. в кінці ХХ ст. відкрито близько 60 нафтових і газонафтових родовищ, 3 газових і газоконденсатних родовищ, в т.ч. найбільше у світі родовище Гавар (початкові пром. запаси 10 136 млн т) і 10 родовище з початковими промисловими запасами нафти понад 300 млн т. Родовища структурного типу, багатопластові, приурочені переважно до великих антикліналей. Основна нафтоносна товща — відклади верхньої юри світи араб потужністю близько 120 м, в якій виділяють 4 продуктивних горизонти високопористих калькаренітових вапняків, розділених прошарками ангідритів. Найпродуктивніший нижній горизонт.
Регіональною покришкою для покладів світи араб служать перекривні евапорити світи хіт (верхня юра — нижня крейда). Поклади нафти виявлені також у вапняках світ джубейла (верхня юра) і друма (середня юра), пісковиках верхньої крейди світи вара і вапняках нижньої крейди світи ратаві (Саффанія-Хафтжі, Зулуф, Маніфа). Газові поклади виявлені головним чином у вапняках і доломіті світи хуфф пермі. Глибина залягання продуктивних горизонтів у гірськиї породах пермі 2,5-3,5 км, юри 1-2,7 км, крейди 0,8-2 км. Густина нафт 845-889 кг/м³, переважають середні і важкі, сірчисті і високосірчисті нафти (S до 3 %).
У 2003 р. Саудівська Аравія із запасами газу 5,78 трлн м³ займає 5-е місце у світі. Понад 60 % запасів приурочено до нафтогазових родовищ. Третя частина його доведених запасів припадає на попутний газ родовища Гавар. Газ залягає на глибині декількох сотень метрів.
Найбільші родовища вуглеводнів отримали символічні назви, пов’язані з правлячою династією: Ghawar (Король), Abqaiq (Королева), Safaniya (Друга дружина), Berri (Великий візир)
За оцінками British Petroleum станом на 2003 Саудівська Аравія володіє найбільшими у світі підтвердженими запасами нафти — 262 млрд барелів, частка у світі — 25 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 86 років. Запаси газу (трлн м³), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у Саудівської Аравії 6 (4 %), понад 100 років [Petroenergy Information Network].
Залізні руди. У Саудівської Аравії відомо 3 родовища залізняка низької якості в межах Нубійсько-Аравійського щита. Потужність пластів гематит-магнетит-яшмового складу близько 200 м. Середній склад руди (%): Fe — 42, S — 0,07, Р — 0,44, As — 0,0008. Боксити. Виявлене одне родовище бокситів Ез-Забіра в пустелі Великий Нефуд. Підтверджені запаси родовища Ез-Забіра становлять 102 млн т бокситів (2002) із вмістом Al2O3 57,5 %, SiO2 — 5,5 %, оксидів заліза — 8 %. За якістю боксити родовища Ез-Забіра схожі з бокситами найбільшого австралійського родовища Уейпа.
Золото. В країні виявлені родовища руд золота різних генетичних типів. Близько 60 % золота пов'язано з телуридами, 40 % — самородне. Відомо близько 20 родовищ руд міді і цинку. Запаси більшості родовищ не перевищують 100 тис. т по сумі металів.
Поліметалічні та рідкіснометалічні руди. Саудівській Аравії належить частина унікального сульфідного мідно-цинкового родовища Атлантіс-11 у западині осьового рифтового ґрабена Червоного моря. Рудоносні пласти і лінзи мулових осадів містять Fe — 29 %, Cu — 1,3-3,6 %, Zn — 3,4-9,8 %, Pb — 0,1 %, Ag — 52,9 г/т, Au — 0,47 г/т. Запаси всього родовища понад 80 млн т руди. Запаси свинцевих руд невеликі. Відоме невелике мідно-поліметалічне колчеданне родовище Нукра на півночі країни. Руди багаті і в середньому містять Cu — 0,06-2 %, Zn — 4,7-13 %, Pb — 1,7-3,4 %, Au — 1-6 г/т, Ag — 240 г/т. Запаси родовища складають за сумою металів понад 480 тис. т. У районі Ед-Давазімі на сході Нубійсько-Аравійського щита в комплексних рудах дрібного родовища Самра містяться Zn — 5 %, Pb — 1 %, Ag — 446 г/т. Доведені запаси родовища 340 тис. т руди. Запаси срібних руд невеликі і пов'язані з комплексними рудами мідних, мідно-цинкових і мідно-поліметалічних родовищ. Перспективний для пошуків срібних і поліметалічних руд район Ед-Давазімі площею 1000 км². На сході Нубійсько-Аравійського щита і в районі Ель-Ваджх відомі рудопрояви олов’яно-вольфрамових руд жильного і ґрейзенового типу, низькосортні поклади рідкісних і рідкісноземельних елементів Nb, Та, Y, Zr, Се з підвищеним вмістом урану і торію. Прогнозні ресурси найбільшого з них — Ель-Грайят оцінюються в 440 млн т руди.
Барит. Єдине родовище бариту — Рабіг, представлене серією жил в зонах рифтових розломів на узбережжі Червоного моря. Неметалічні корисні копалини. Великі запаси кам'яної солі зосереджені на півдні і сході країни. Родовища Джизан і Фарасан-ель-Кебір пов'язані з виявом соляного діапіризму в міоцені. Ресурси родовища Джизан понад 1 млрд т кам'яної солі із вмістом NaCI 96 %. Розміри соляного діапіру 1,5-3 км. Саудівська Аравія має найбільші у світі запаси піритів, укладені у власне піритових, мідних і мідно-цинкових колчеданих родовищах, з яких найбільші за запасами Ваді-Вассат і Ваді-Катан з вмістом піриту в рудах 80-100%. Виявлені також значні поклади самородної сірки на узбережжі і островах Червоного моря. (Ель-Кібріт, Фарасан-ель-Кебір). Значні запаси фосфоритів. У великому фосфоритоносному районі Турайф-Сірхан поблизу кордону з Йорданією та Іраном виявлено два родовища — Турайф і Таніят. Пласти зернистих фосфоритів потужністю 0,1-2,5 м залягають в гірських породах верхньої крейди та палеоцен-еоцену.
Нерудна індустріальна сировина представлена в Саудівській Аравії великими запасами гіпсу і меншими магнезиту. Пласти дуже чистих високосортних гіпсів залягають в евапоритах міоцену потужністю декілька сотень метрів (вздовж узбережжя Червоного моря) і у відкладах пермі (узбережжя Перської затоки). Найбільші родовища: Ель-Кібріт, Макна, Джизан, Ель-Карім (запаси 3 млн т). У центральній частині країни в межах Нубійсько-Аравійського щита виявлено два родовища високосортного магнезиту — Джебель-Рухам і Заргат із запасами 1 млн т руди кожне. Вміст MgCO3 понад 95 %, SiO2 до 2 %, СаО до 2 %; прогнозні ресурси 20-40 млн т.
В Саудівській Аравії є великі запаси мармурів і глин. У межах Нубійсько-Аравійського щита виявлені численні великі родовища мармуру: Джебель-Ханука, Джебель-Хавар, Ваді-Тураба, Джебель-Наїм, Джебель-Будайя, Джебель-Хата, Джебель-ет-Тіррад; цегельних глин (родовище Хушейм-Раді) і скляних пісків. Перспективні вияви каолінових глин, азбесту, слюди, стеатиту, тальку, флюориту, кіаніту. Каолінові родовища на початку XXI ст. були досліджені в формації Вазіа (Wasia). Виявлені поклади характеризуються вмістами: 15-30 % Al2O5 і <4 % Fe2O3, 13,7-36 % Al2O5.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
