Костянтин Великий
римський імператор, перший християнин на троні, православний святий / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Константин І Великий?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Костянти́н Вели́кий[7] (лат. Constantinus Magnus), Костянти́н I (лат. Constantinus I) або Фла́вій Вале́рій Авре́лій Костянти́н (лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus, 27 лютого 272 — 22 травня 337) — імператор Римської імперії в 306—337 роках, переніс столицю імперії до Константинополя, видав Міланський едикт, який дозволив вільне сповідування християнства в імперії. Мав спеціальні титули перемоги: Germanicus Maximus («великий переможець Германський») у 307, 308, 314 і 328 рр.; Sarmaticus Maximus («великий переможець Сарматський») у 323 і 334 рр.; Gothicus Maximus («Великий переможець Готський») у 328 і 332 рр.; Dacicus Maximus («великий переможець Дакії») 336 р.
Костянтин І Великий лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus | ||
| ||
---|---|---|
19 вересня 324 — 22 травня 337 | ||
Попередник: | Ліциній | |
Наступник: | Костянтин II | |
| ||
| ||
| ||
| ||
Ім'я при народженні: | лат. Flavius Constantinus | |
Народження: |
27 лютого 272[1] Ниш, Moesia Superiord, Римська імперія[1] | |
Смерть: |
22 травня 337[2] (65 років) Нікомедія, Віфінія і Понт, Римська імперія | |
Поховання: | Церква Дванадцяти апостолів | |
Країна: | Стародавній Рим | |
Релігія: | християнство і давньоримська релігія | |
Рід: | Династія Константина | |
Батько: | Констанцій I Хлор[3][4] | |
Мати: | Олена Константинопольська | |
Шлюб: | Мінервіна і Фавста | |
Діти: | Крисп, Костянтина, Констант[5], Костянтин II[6], Констанцій II[5] і Олена Молодша | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Наступник імператора Діоклетіана. Як язичник 312 року перед битвою зі своїм суперником Максенцієм, правителем Італії, мав видіння Хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воїнам нанести монограми Христа на щити й, здобувши перемогу, незабаром своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства в усій Римській імперії. Перемігши всіх своїх суперників, став єдиним правителем і з політичних міркувань переніс столицю імперії до Віза́нтія, пізніше названого Константинополем. Християнський святий, визнаний рівноапостольним[8].