Козельщина (селище)
смт З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Козе́льщина — селище Козельщинської громади, Кременчуцького району, Полтавської області, колишній районний центр. Населення становить 4,5 тис. жителів (2001 р.). Орган місцевого самоврядування — Козельщинська селищна рада. Історичне населене місце.[2]
| селище Козельщина | |||
|---|---|---|---|
| |||
.JPG) | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Полтавська область | ||
| Район | Кременчуцький район | ||
| Громада | Козельщинська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA53020090010035873 | ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1718 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Населення | ▼ 3 434 (01.01.2022)[1] | ||
| Поштовий індекс | 39100—104 | ||
| Телефонний код | +380 5342 | ||
| Географічні координати | 49°12′49″ пн. ш. 33°50′29″ сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 82 м
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Козельщина | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 75 км | ||
| - залізницею: | 83 км | ||
| - автошляхами: | 77,1 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 39100, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, селище Козельщина, вул. Остроградського, буд. 87 | ||
| Голова селищної ради | Троцький Олександр Андрійович | ||
| Карта | |||
  Козельщина | |||
 Козельщина  Козельщина | |||
 | |||
|
| |||
Селище Козельщина знаходиться на лівому березі річки Рудька, за 77 км від Полтави. Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Лутовинівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Підгорівка, на протилежному березі — село Омельниче. Через село проходить автомобільна дорога Т 1721 та залізниця, зупиночна платформа Козельщина. Поруч проходить автомобільна дорога М22 (E577).
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 4266 | 96.21% |
| російська | 155 | 3.50% |
| білоруська | 5 | 0.11% |
| вірменська | 2 | 0.04% |
| угорська | 1 | 0.02% |
| румунська | 1 | 0.02% |
| інші/не вказали | 4 | 0.10% |
| Усього | 4434 | 100% |
.jpg)
Заснована на початку 18 століття. У 1718 р. полтавський полковник І.Черняк видав універсал на наказне сотництво в Кобеляцькій сотні Полтавського полку П. С. Козельському, який і заснував на землях, що належали сотні, поселення. До 1764 р. віднесена до Кобеляцької роти Дніпровського пікінерського полку Катерининської провінції Новоросійської губернії, з 1775 до 1783 р. — до Новосанжарсього повіту тієї ж губернії, пізніше — Олексопольського, потім — Полтавського повіту Катеринославського намісництва; з 1796 р. — до Малоросійської губернії.
З утворенням 1802 р. Полтавської губернії Козельщина відійшла до неї, 1803 р. — у складі новоствореного Кобеляцького повіту. Певний вплив на розвиток села мало завершення у 1870 р. будівництва залізничної колії.
Радянську владу встановлено в січні 1918 р. З 7 березня 1923 р. Козельщина віднесена до Бригадирівського району Кременчуцького округу, тривалий час була райцентром. З лютого 1932 р. до вересня 1937 р. Козельщина входила до складу Харківської області (26.04.1933 р. Бригадирівський район перейменовано на Козельщинський), з вересня 1937 р. — у складі Полтавської області. З 25.10.1938 р. Козельщина — селище міського типу.
Восени 1939 р. тут було створено тимчасовий табір для польських військовополонених, що розміщувався за 500 м від залізничної станції і діяв до початку 1940 року. Комендантом табору був старший лейтенант Соколов В. Л., комісар — капітан Акуленко Ф. С. Вже в листопаді 1939 р. почався обмін польськими полоненими між СРСР та Третім Рейхом, чим скористався і тому вижив відомий у подальшому польський підпільник, емігрант-публіцист Ян Карський. При тому, що жодного випадку смерті серед ув'язнених у таборі не зафіксовано, близько 2,5 тисяч з них було направлено до спеціальних таборів для польських військовополонених у Старобільську та Осташкові - головним чином офіцерів, більшість з яких невдовзі була розстріляна. Всього за час існування табору через нього пройшло близько 6 тис. осіб. 30 вересня 2013 р. в честь ув'язнених була відкрита меморіальна таблиця.[4]
- ВАТ "Козельщинський завод керамзитового гравію" (не працює)
- Козельщинський райавтодор
- Козельщинський міжколгоспний комбікормовий завод об'єднання «Агрокомбікорм»
- Завод будівельних матеріалів
- Козельщинський Ліцей [Архівовано 6 Травня 2021 у Wayback Machine.]
- Будинок дитячої та юнацької творчості.
- Центральна районна бібліотека ім. Олеся Гончара [Архівовано 17 Вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Козельщинський селищний будинок культури, Козельщинського селищного відділу культури і туризму
- Козельщинська дитяча музична школа
- Церква і монастир Різдва Пресвятої Богородиці
- Братська могила радянських воїнів, пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам — парк, меморіальний комплекс
- Братська могила учасників встановлення радянської влади — кладовище
- Могила невідомого радянського воїна — кладовище
- Братська могила підпільників і воїна — кладовище
- 2 кургани на околиці селища
- Петро Головченко (1898—1938) — український радянський архітектор.
- Костянтин Касай — український політик. Народний депутат України 9-го скликання.
- Костянтин Рома (1996—2017) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Іларіон Співак — український радянський діяч.
- Семенко Валентина Миколаївна — героїня соціалістичної праці.
- Тетяна Vlasna (Власенко) — співачка, режисерка, сценаристка, організаторка масових культурних заходів, лауреатка Міжнародного конкурсу «Морський коник».
- Роман Федів (псевдо: «Дрогобич»; нар. 10 червня 1994 — пом. 7 серпня 2023, Мар'їнка, Донецька область, Україна) — український військовик, солдат аеророзвідки «SOLOVEY» 144 ОБ 116 ОБрТрО Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Газета Козельщинські вісті із грудня 2018 року розміщується на Вікісховищі під вільною ліцензією.[5]
У 2020 році відбулось кардинальне оновлення Центральної бібліотеки Козельщинської селищної ради. Приміщення обладнали сучасною мультимедійною системою для проведення освітніх кінопоказів та лекцій, комп’ютерним класом, зонами для відпочинку та творчості, залами для індивідуальних занять та роботи в групах, як у будь-якому сучасному коворкінгу в мегаполісі. Там з’явилася дитяча кімната з гральними зонами для маленьких відвідувачів, поряд з якою межує простір для гуртків та позакласних занять. Перебудовою, фінансуванням та організацією навчальних програм і дозвілля займалася Благодійна організація Smart Foundation.[6]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
