Київська архієпархія УГКЦ
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ки́ївська архиєпа́рхія (лат. Archidioecesis Kioviensis) - архиєпархія Української греко-католицької церкви з осідком у м. Києві. Відновлена 6 грудня 2004 р. 21 серпня 2005 р. Блаженніший Любомир Гузар переніс осідок Глави УГКЦ зі Львова до Києва. З 27 березня 2011 р. архієпископом є Блаженніший Святослав Шевчук. 18 серпня 2013 р. освячено Патріарший Собор Воскресіння Христового.
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. |
Київська Архиєпархія УГКЦ | |
Герб архієпархії | |
| Основна інформація | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Площа | 178270 км² |
| Чисельність населення | 240000[1] |
| Митрополія | Києво-Галицька митрополія[pl] |
| Епархіяльне управління | Київ |
| Заснована | 988,
возз'єднана з Апостольським Престолом 1596, ліквідована 1839, відновлена 1995 |
| Кількість деканатів | 11 |
| Кількість парохій | 124 |
| Кількість монастирів | 14 |
| Кількість священнослужителів | 151 (враховуючи єромонахів та дияконів) |
| Катедральний храм | Патріарший собор Воскресіння Христового |
| Прокатедральний храм | Собор Вишгородської Богородиці |
| Сан правлячого архієрея | єпископ |
| Титул правлячого архієрея | архієпископ |
| Адреса | вул. Микільсько-Слобідська, 5 |
| Сайт | Офіційний сайт |
| Єпископ | |
| Правлячий архієрей | Святослав (Шевчук) |
| з | 27 березня 2011 |
| Єпископ-помічник | Йосиф (Мілян), Андрій (Хім'як), Степан Сус |
 | |
Обіймає територію Центральної та Північної України: м. Київ, Вінницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернігівську області.
Київська Архиєпархія УГКЦ є однією з правонаступниць Київської митрополії, що утворилася у 988 році в результаті хрещення Руси-України князем Володимиром Святославичем, як церковна провінція Константинопольського Патріархату з центром у місті Київ.
У 1458 році, через повстання у Москві Московської митрополії, Константинопольський Патріархат сформував нову Київську митрополію, що перебувала поза впливом московських ієрархів та князів.
У 1596 році, рішенням більшости церковної ієрархії Київської митрополії про відновлення єдности з Апостольським Престолом, була перепідпорядкована Папі Римському, після прийняття Берестейської унії і проіснувала як єдина еклезіальна структура до 1620 року, коли єрусалимський патріарх Феофан, на прохання гетьмана України Петра Сагайдачного, висвятив для Київської Православної Митрополії митрополита Йова Борецького та нових єпископів, що поклало початок існуванню двох Київських митрополій — унійної (греко-католицької) і православної.
Київська Унійна Митрополія була ліквідована в 1839 р. на соборі в Полоцьку і насильно приєднана до Російської Православної Церкви щойно після смерти Йосафата Булгака.
Після виходу УГКЦ з підпілля та відродження незалежности України на поч. 90-их років ХХ ст., почала відновлюватись УГКЦ на території Лівобережної України.
2 квітня 1996 року декретом Верховного архиєпископа УГКЦ Мирослава-Івана кардинала Любачівського утворено Києво-Вишгородську Екзархію, яка обіймала всю територію України окрім Галичини. Згодом з Києво-Вишгородської Екзархії утворились (шляхом виокремлення) такі еклезіальні структури, які входять до складу Києво-Галицької Митрополії УГКЦ:
З 2008 року Київська Архиєпархія має у своєму складі п'ять областей: місто Київ, Вінницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернігівську області.
Загальна площа території становить 178270 км².
Загальна кількість населення, що проживає на цій території, більше як 12 500 000 осіб.
Після створення, Києво-Вишгородський Екзархат був розділений на три Протопресвітерства: Київське (охоплювало територію м. Київ), Вишгородське (входили території Київської, Черкаської та Чернігівської обл.) та Вінницько-Житомирське (входили Вінницька та Житомирська обл.).
В 2010 році відбулись зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської Архиєпархії і територія була розділена на п'ять Протопресвітерств: Київське, Вишгородське, Вінницьке, Житомирське, Черкасько-Чернігівське.
В 2014 році територія Київської Архиєпархії була розділена на сім Протопресвітерств: Київське, Білоцерківське, Вишгородське, Вінницьке, Житомирське, Черкаське та Чернігівське.
8 жовтня 2019 р. відбулись чергові зміни в адміністративно-територіальному устрої Київської Архиєпархії. В даний час Київська Архиєпархія територіально розділена на одинадцять Протопресвітерств: Київ-Лівобережне, Київ-Правобережне, Барське, Бердичівське, Білоцерківське, Броварське, Вишгородське, Вінницьке, Житомирське, Черкаське та Чернігівське.
Київ-Лівобережне Протопресвітерство територіально охоплює Дарницький, Деснянський та Дніпровський райони м. Києва. До 2019 р. було частиною Київського протопресвітерства.
Київ-Правобережне Протопресвітерство територіально охоплює Голосіївський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський та Шевченківський райони м. Києва. До 2019 р. було частиною Київського Протопресвітерства.
Барське Протопресвітерство охоплює територію Барського, Бершадського, Жмеринського, Крижопільського, Могилів-Подільського, Мурованокуриловецького, Піщанського, Томашпільського, Тростянецького, Чечельницького, Чернівецького, Шаргородського, Ямпільського районів Вінницької області. В 2007—2010 році було частиною Вінницько-Житомирського Протопресвітерства, в 2010—2019 році — Вінницького Протопресвітерства.
Бердичівське Протопресвітерство охоплює територію Андрушівського, Бердичівського, Любарського, Попільнянського, Ружинського, Чуднівського районів Житомирської області. В 2007—2010 році було частиною Вінницько-Житомирського Протопресвітерства, в 2010—2019 році — Житомирського Протопресвітерства.
https://www.facebook.com/berduchiv.dekanat.ugcc
Білоцерківське Протопресвітерство охоплює територію Білоцерківського, Богуславського, Васильківського, Володарського, Кагарлицького, Миронівського, Обухівського, Рокитнянського, Сквирського, Ставищенського, Таращанського, Тетіївського, Фастівського районів Київської області. В 2007—2014 році було частиною Вишгородського Протопресвітерства.
Броварське Протопресвітерство охоплює територію Баришівського, Бориспільського, Броварського, Згурівського, Переяслав-Хмельницького, Яготинського районів Київської області. В 2007—2019 році було частиною Вишгородського Протопресвітерства.
Вишгородське Протопресвітерство охоплює територію Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Києво-Святошинського, Макарівського, Поліськийого районів Київської області.
Вінницьке Протопресвітерство охоплює територію Вінницького, Гайсинського, Іллінецького, Калинівського, Козятинського, Липовецького, Літинського, Немирівського, Оратівського, Погребищенського, Теплицького, Тиврівського, Тульчинського, Хмільницького районів Вінницької області. В 2007—2010 році було частиною Вінницько-Житомирського Протопресвітерства.
Житомирське Протопресвітерство охоплює територію Баранівського, Брусилівського, Ємільчинського, Житомирського, Коростенського, Коростишівського, Лугинського, Малинського, Народицького, Новоград-Волинського, Овруцького, Олевського, Пулинського, Радомишльського, Романівського, Хорошівського, Черняхівського районів Житомирської області. В 2007—2010 році було частиною Вінницько-Житомирського Протопресвітерства.
Черкаське Протопресвітерство охоплює територію Черкаської області. В 2007—2010 році було частиною Вишгородського, а в 2010—2014 році — Черкасько-Чернігівського Протопресвітерства.
Чернігівське Протопресвітерство охоплює територію Чернігівської області. В 2007—2010 році було частиною Вишгородського, а в 2010—2014 році — Черкасько-Чернігівського Протопресвітерства.
В Київській Архиєпархії діють 15 монастирів: 7 — чоловічих і 8 — жіночих. Відповідальний за координацію діяльності монастирів є Синкел монашества Київської Архиєпархії. Основні напрямки діяльності монастирів: душпастирська, євангелізаційно-катехитична, соціально-харитативна, адміністративна.
Для душпастирських цілей в Київській Архиєпархії діють різноманітні Комісії, Референтури та Бюра.
З березня 2009 р. видається архиєпархіальний часопис «Собор»
12 серпня 2013 р. Б. розпочало діяльність перше в Україні інтернет-телебачення УГКЦ «Живе ТБ».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
