![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/%25D0%259F%25D0%25B0%25D1%2582%25D1%2580%25D0%25B8%25D0%25B0%25D1%2580%25D1%2585_%25D0%259A%25D0%25B8%25D1%2580%25D0%25B8%25D0%25BB%25D0%25BB_2022.jpg/640px-%25D0%259F%25D0%25B0%25D1%2582%25D1%2580%25D0%25B8%25D0%25B0%25D1%2580%25D1%2585_%25D0%259A%25D0%25B8%25D1%2580%25D0%25B8%25D0%25BB%25D0%25BB_2022.jpg&w=640&q=50)
Кирило (патріарх Московський)
предстоятель Російської православної церкви, Патріарх Московський і всієї Русі / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Кирил (Гундяєв)?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Патріарх Кирило (рос. Патриарх Кирилл; справжнє ім'я Володимир Михайлович Гундяєв, рос. Владимир Михайлович Гундяев; нар. 20 листопада 1946, Ленінград, РСФСР) — російський релігійний діяч, колишній агент КДБ[1][2][3], єпископ Російської православної церкви, з 1 лютого 2009 року — Патріарх Московський, предстоятель Російської православної церкви. Проповідує доктрину «русского міра». Головний ініціатор церковного мілітаризму[4].
Кирило Кирилл | ||
![]() | ||
2022 рік | ||
| ||
---|---|---|
з 1 лютого 2009 | ||
Церква: | Російська православна церква | |
Попередник: | Алексій II | |
Альма-матер: | Санкт-Петербурзька духовна академія | |
Діяльність: | православний священник, агент, єпископ | |
Національність: | ерзянин | |
Ім'я при народженні: | Володимир Михайлович Гундяєв Владимир Михайлович Гундяев | |
Народження: | 20 листопада 1946(1946-11-20) (77 років) Ленінград Російська РФСР | |
Батько: | Михайло Васильович Гундяєв | |
Мати: | Раїса Володимирівна Гундяєва | |
Священство: | 7 квітня 1969 | |
Чернецтво: | 3 квітня 1969 | |
Єп. хіротонія: | 14 березня 1976 | |
Автограф: | ![]() | |
Нагороди: | ||
Після смерті патріарха Алексія II в грудні 2008 року став місценаглядачем патріаршого престолу. До цього був головою Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату (від 1989 року), одночасно ставши постійним членом Священного Синоду. У 1974—1984 роках — ректор Ленінградської духовної академії і семінарії.
Відомий своїм різким несприйняттям намірів Вселенського Патріарха Варфоломія І надати автокефалію Українській православній церкві.
Прихильник путінського режиму. Підтримав вторгнення РФ в Україну.
Благословив російське вторгнення до України та повністю підтримав агресивні дії російських окупаційних військ на території України. Твердив, що нібито Росія вторглася в Україну справедливо. Під час вторгнення Росії до України, фактично перетворив російські православні храми в свого роду вербувальні пункти, де парафіян агітували вступати в армію для війни проти України[5]. Виправдовував можливе застосування Росією ядерної зброї[6].
З 16 червня 2022 року за «безліч публічних заяв на підтримку російського вторгнення в Україну» — під санкціями Великої Британії[7][8].