Камікадзе (тайфун)

Камікадзе (яп. 神風 — камікадзе, сінпу, камукадзе, «божественний вітер») — синтоїстський термін для позначення тайфуну, який приносить користь або є сприятливим знаменням. Це слово згадується вперше у «Ніхон Сьокі» (720), як епітет для провінції Ісе, місця поклоніння богині сонця Аматерасу Омікамі, яке часто потерпало від тайфунів.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Камікадзе (значення).

У 1274 і 1281 роках камікадзе було названо тайфун, який двічі розтрощив біля Японських берегів флот монгольського Хубілай-хана і врятував країну від ворожої навали. У тогочасних переказах згадується, що бог грому Райдзін і бог вітру Фудзін послали цей шторм проти монголів.

Ім'я «божественний вітер» — камікадзе було згодом використане під час Другої світової війни. Ним називали пілотів-смертників, завданням яких було ціною свого життя вибороти перемогу для Японії. Саме таке розуміння камікадзе як смертника проникло у західні мови, і українську зокрема.

Див. також

• Повстання Ліги камікадзе

Джерела та література

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
• Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9

Камікадзе (тайфун) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)