Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Йо́ахим фон За́ндрарт (нім. Joachim von Sandrart, Йоахим/Юхим фон Зандрарт, 12 травня 1606, Франкфурт-на-Майні —14 жовтня 1688, Нюрнберг) — німецький художник і теоретик мистецтва доби бароко.
| Йоахим фон Зандрарт | |
|---|---|
| нім. Joachim von Sandrart | |
 | |
| Ім'я при народженні | Joachim von Sandrart |
| Прізвисько | Der Gemeinnützige[1] |
| Народився | 12 травня 1606 Франкфурт |
| Помер | 14 жовтня 1688 (82 роки) Нюрнберг |
| Поховання | Johannisfriedhofd |
| Країна |  Франкфурт-на-Майні |
| Національність | фламандець |
| Діяльність | художник, мистецтвознавець, художник-гравер, перекладач, art theorist, гравер, педагог, гравер |
| Відомий завдяки | художник |
| Вчителі | Peter Isselburgd[2], Егідій Саделер[2], Герріт ван Гонтгорст[3] і Daniel Soreaud[3] |
| Відомі учні | Якоб Зандрарт[3] і Маттеус Меріанd[3] |
| Знання мов | німецька[4] і латина |
| Членство | Bentvueghels, Fruitbearing Societyd[1] і Академія Святого Луки[3] |
| Напрямок | бароко |
| Жанр | портрет |
| Magnum opus | Pieter Cornelisz Hooft (1581-1647). High bailiff of Muiden, historian and poetd, Odysseus and Nausikaäd і Teutsche Academie der Edlen Bau- Bild- und Mahlerey-Künsted |
| Рід | Sandrartd |
| Батько | Lorenz von Sandrartd |
| Мати | Antoniette de Bodeaud |
| Родичі | Якоб Зандрарт |
| У шлюбі з | Esther Barbara Bloemartd[3] і Johanna von Milkaud |
Митець малював історичні і алегоричні картини, портрети, є автором книги життєписів художників.
Зандрарт народився у Франкфурті, хоча його батьки походять з міста Монс, що у Фландрії(тепер Бельгія). Первісне навчання здобув у Німеччині. Родина була достатньо заможною, щоб Зандрарт мав змогу поїхати за кордон. Так він опинився в Голландії в місті Утрехт, де сповідували католицизм. Другою важливою необхідністю їхати за кордон була Тридцятилітня війна, що лютувала на землях Німеччини. З 1625 року він учень Гонтгорста, відомого послідовника Караваджо в місті Утрехт. В 1627 році він познайомився з Рубенсом, який теж походив з Фландрії.
Після 1629 року Зандрарт їде в Італію, аби побачити всесвітньо відомі твори мистецтва. До того ж, Італію не зачіпали трагічні події Тридцятилітньої війни. Робив в Італії і як художник, мав замови навіть від королівського двору Іспанії. Серед знайомих Зандрарта в Італії — герцог Вінченцо Джустініані, художники Нікола Пуссен, Клод Лоррен. У 1634 році під час візиту в Неаполь, він познайомився з Хосе де Рібера, де відвідав і його майстерню.
Обережний Зандрарт повернувся в мирну Голландію у 1637 році, бо розорені і знелюднені землі Німеччини лякали не його одного. За роки війни Німеччина втратила третину свого населення. В Амстердамі Зандрарт працював художником, зробив ескізи оздоб-декорацій до візиту королеви Марії Медічі, що тепер в збірці Ріксмузею. Візит вважали державною справою, бо за цим стояло визнання Північних провінцій (тобто Голландії) як держави, що здобула нещодавно державність і незалежність від Іспанії.
У 1647 році (наприкінці Тридцятилітньої війни) Зандрарт повернувся до Німеччини і оселився в місті Нюрнберг, де жив до своєї смерті.
Зустрічі з багатьма видатними митцями спонукали Зандрарта до написання життєписів художників-сучасників. Твір розростався, і в коло увійшли майстри минулого. Зандрарту належить честь першого відтворення біографії маловідомого генія Німеччини Матіаса Грюневальда. Історичне значення твору значно підвищили портретні гравюри митців. Тільки завдяки цим гравюрам зберігся, наприклад, портрет Клода Лоррена, який сам не писав автопортретів, а його, окрім Зандрарта, ніхто не портретував. Зандрарт в XVII столітті став спадкоємцем і німецьким продовжувачем справи італійського мистецтвознавця Джорджо Вазарі.
Тогочасний Рим, відомий в Західній Європі як центр естетики бароко, був справжнім вавилоном — з низкою земств, постоялих дворів і монастирів, притулків для численних паломників і лазень, майстернями художників і скульпторів, розкішних палаців і брудних помешкань бандитів і повій. В місті мешкали іспанці, французи, негри і мулати, колонія художників із протестантських країн. Різноманіття націй відбилося і в портретній графічній галереї, строреній Зандрартом і оприлюдненій 1683 року.
Здається, він і сам розумів, що митці-художники навколо значно сильніші за нього. Він брався за релігійні композиції, невеличкі аллегорії, іноді портрети. Залишив він і добре виконаний малюнок-автопортрет (Ермітаж, Петербург). Саме цей автопортрет слугував взірцем для портретів-гравюр Зандрарта в XIX столітті.
,_Kurfürstin_von_Bayern.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
