Зіньковський Юрій Францович
український науковець-радіоелектронік, радіотехнік, педагог / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Юрій Францович (Францевич) Зіньковський (нар. 17 березня 1933, Козятин) — український науковець-радіоелектронік, радіотехнік, педагог. Доктор технічних наук (1975), професор (1981). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989), лауреат Державних премій СРСР (1977) та України (2003).
Юрій Зіньковський | |
---|---|
Народився | 17 березня 1933(1933-03-17) (91 рік) Козятин, УСРР |
Alma mater | Київський політехнічний інститут (1956) |
Галузь | радіоелектроніка, радіотехніка |
Заклад | Московський науково-дослідний хіміко-технологічний інститут (1956—1978) Київський політехнічний інститут (1978—т. ч.) |
Посада | начальник лабораторії, завідувач кафедри радіоконструювання та виробництва радіоапаратури, професор |
Вчене звання | професор (1981) |
Науковий ступінь | доктор технічних наук (1975) |
Відомі учні | Євгеній Нелін |
Членство | академік Національної академії педагогічних наук України |
Відомий завдяки: | дослідженням радіотехнічного апаратобудування, електромагнітної та інформаційної захищеності електронних апаратів і систем, створенню концепції інженерної освіти в Україні |
Брати, сестри | Михайло Зіньковський |
Нагороди |
Дослідник радіотехнічного апаратобудування, електромагнітної та інформаційної захищеності електронних апаратів і систем, автор концепції інженерної освіти в Україні. Автор понад 500 наукових робіт, зокрема, понад 30 авторських свідоцтв на винаходи. Учень професорів Володимира Огієвського та Семена Тетельбаума[1].
Понад 45 років — професор Київського політехнічного інституту (1978—т. ч.), в якому продовжує викладати та займатися науковою роботою навіть після 90-річного ювілею[2].