Зовнішні Східні Карпати
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Зо́внішні Схі́дні Карпа́ти — зовнішня частина провінції Східних Карпат. Розташована в Румунії, Україні та (частково) Польщі й Словаччині. Простягається від межі із Західними Карпатами, яку проводять через Тилицький перевал або, за польським поділом Карпат, через Лупківський перевал на кордоні Словаччини і Польщі до перевалу Предял та долини річки Прахова у Румунії у південно-східному напрямку.
На території Польщі і Словаччини до Зовнішніх Східних Карпат належать Центральнобескидське передгір'я, Низькі або Центральні Бескиди та Бещади з найвищою вершиною Тарниця (1366 м). За польським фізико-географічним поділом Центральнобескидське передгір'я та Центральні Бескиди відносять до Західних Зовнішніх Карпат. У межах території України до підпровінції відносять фізико-географічні області Зовнішньофлішових (Скибових) Карпат, Вододільно-Верховинських та Полонинсько-Чорногірських Карпат. Довжина їх у межах України від витоків Сяну (права притока Вісли) та лівих приток Дністра до верхньої течії Сучави становить близько 270 км, ширина 80–90 км. У масиві Чорногора Полонинсько-Чорногірських Карпат знаходиться найвища вершина усіх Зовнішніх Східних Карпат — гора Говерла (2061 м). На території Румунії до підпровінції відносять групу гірських хребтів і масивів під загальною назвою Молдавсько-Мунтенські Карпати. Найвищою вершиною серед них є пік Ому (1932 м) у горах Сухард, які розташовані неподалік українського-румунського кордону, східніше масиву Родна.