Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Валенти́н Арсе́нтійович Згу́рський (9 лютого 1927, Бірзула, Молдавська АСРР, Українська СРР, СРСР, нині Одеської області — 24 жовтня 2014, Київ) — український радянський партійний і державний діяч, науковець-економіст, голова виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів у 1979–1990 роках. Член ЦК КПУ в 1981–1990 роках. Герой Соціалістичної Праці (1981). Доктор економічних наук (1979), професор (1983). Академік Академії екологічних наук України (1993). Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.
Валентин Арсентійович Згурський | ||
| ||
---|---|---|
1 листопада 1979 — 17 січня 1990 | ||
Попередник: | Володимир Гусєв | |
Спадкоємець: | Микола Лаврухін | |
Народження: |
9 лютого 1927 Бірзула, Молдавська АСРР, Українська СРР, СРСР | |
Смерть: |
24 жовтня 2014 (87 років) Київ, Україна | |
Поховання: | Байкове кладовище | |
Країна: | СРСР → Україна | |
Освіта: | Київський політехнічний інститут | |
Ступінь: | доктор економічних наук[d] | |
Партія: | КПРС | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Народився в м. Бірзулі, Молдавська АСРР, Українська СРР, СРСР (нині Подільськ, Одеська область, Україна). Закінчив Київський залізничний технікум, Київський політехнічний інститут (1954). За фахом — інженер-електрик.
Під час Другої світової війни працював з 1941 року робітником радгоспу, з 1942 року — робітником дистанції Казанської залізниці, у 1943–1944 роках — робітник оперативної військово-відновлювальної групи на фронті. З 1944 року — електромеханік, старший електромеханік, інженер зв'язку дистанції Вінницької і Південно-Західної залізниць.
1946 року вступив у ВКП(б).
З 1954 року — інженер, старший інженер, головний енергетик, головний механік, заступник головного інженера, головний інженер, директор Київського заводу «Радіоприлад»
У 1973–1979 роках — генеральний директор Виробничого об'єднання імені С. Корольова.
У 1979–1990 роках — голова Київського міськвиконкому, а також голова Ради керівників столиць союзних республік, Москви та Ленінграду. За часів його керівництва Києвом були забудовані Оболонь і Вигурівщина-Троєщина.
Від 1986 року — член оперативної комісії уряду України з ліквідації аварії на ЧАЕС, голова оперативної групи з ліквідації наслідків аварії у Києві.
Депутат Верховної Ради СРСР (1979–1989).
Доктор економічних наук, професор. Академік Академії екологічних наук України (1993). Автор 13 винаходів, 5 монографій і понад 100 друкованих праць.
Мав трьох синів-військових, один з яких, Андрій, загинув у 2003 році в автокатастрофі.
В останні роки хворів, пережив два інсульти. Помер 24 жовтня 2014 року від інфаркту. Похований в одній могилі з дружиною Вірою Семенівною та сином Андрієм на центральній алеї Байкового кладовища (ділянка № 52).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.