Зв'язуюча речовина
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Зв'я́зуюча речовина́, зв'я́зник[1] (рос. связующее вещество, англ. binder, binding materials for agglomeration; нім. Bindemittel n, Binder m) — речовина, яка при певних умовах (т-ра, тиск тощо) здатна зв'язувати між собою частинки непластичних дрібнодисперсних матеріалів у монолітний продукт (брикет, ґранулу тощо) достатньої міцності для подальшого його зберігання, транспортування та використання.
![]() | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з В'яжучі речовини, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з вересня 2016. |
Розрізняють зв'язники органічні (бітуми, смоли тощо), неорганічні (цементи, глини, рідке скло, чавунна стружка тощо) та комбіновані (бітуми і глина, вапно і сульфітні луги тощо).